ЗАКОН УКРАЇНИ

Про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв

     Цей Закон регулює вiдносини у сферi обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв (далi - обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi) i спрямований на забезпечення вiдшкодування шкоди, заподiяної життю, здоров'ю та майну потерпiлих при експлуатацiї наземних транспортних засобiв на територiї України.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення основних термiнiв

     У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1.1. страхувальники - юридичнi особи та дiєздатнi громадяни, що уклали iз страховиками договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю, здоров'ю, майну третiх осiб пiд час експлуатацiї наземного транспортного засобу;

     1.2. страховики - страховi органiзацiї, що мають право на здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв вiдповiдно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування";

     1.3. потерпiлi - третi юридичнi та фiзичнi особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподiяна шкода, цивiльно-правову вiдповiдальнiсть за яку несе власник цього транспортного засобу;

     1.4. особи, вiдповiдальнiсть яких застрахована, - визначенi в договорi обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi особи, цивiльно-правова вiдповiдальнiсть яких застрахована згiдно з цим договором, або, залежно вiд умов договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, будь-якi особи, що експлуатують забезпечений транспортний засiб;

     1.5. наземнi транспортнi засоби (далi - транспортнi засоби) - це пристрої, призначенi для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спецiального обладнання чи механiзмiв, якi пiдлягають державнiй реєстрацiї та облiку в органах Державної автомобiльної iнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України (далi - Державтоiнспекцiя МВС України) та/або допущенi до дорожнього руху, а також ввезенi на митну територiю України для тимчасового користування, зареєстрованi в iнших країнах;

     1.6. власники транспортних засобiв - юридичнi та фiзичнi особи, якi вiдповiдно до законiв України є власниками або законними володiльцями (користувачами) наземних транспортних засобiв на пiдставi права власностi, права господарського вiдання, оперативного управлiння, на основi договору оренди, довiреностi або правомiрно експлуатують транспортний засiб на iнших законних пiдставах;

     1.7. забезпечений транспортний засiб - наземний транспортний засiб, зазначений у чинному договорi обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, або, залежно вiд умов договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, будь-який наземний транспортний засiб, який експлуатується особою, цивiльно-правова вiдповiдальнiсть якої застрахована, на законних пiдставах;

     1.8. страхова оцiнка розмiру шкоди - визначення розмiру шкоди з метою виплати страхового вiдшкодування;

     1.9. бонус-малус - система пiдвищень або знижок до базової ставки страхового тарифу, за допомогою якої страховик коригує страхову премiю залежно вiд того, чи були страховi випадки по вiдношенню до об'єкта страхування у певному промiжку часу;

     1.10. Уповноважений орган - спецiальний уповноважений орган виконавчої влади у сферi регулювання ринкiв фiнансових послуг;

     1.11. страховий сертифiкат "Зелена картка" - страховий сертифiкат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", якi зазначенi i не викресленi у такому сертифiкатi.

     Стаття 2. Законодавство про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв

     2.1. Вiдносини у сферi обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв регулюються Конституцiєю України, Цивiльним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та iншими законами України i нормативно-правовими актами, прийнятими вiдповiдно до них.

     2.2. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановленi iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, то на територiї України застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 3. Мета здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi

     Обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi здiйснюється з метою забезпечення вiдшкодування шкоди, заподiяної життю, здоров'ю та/або майну потерпiлих внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових iнтересiв страхувальникiв.

     Стаття 4. Суб'єкти обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi

     Суб'єктами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi є страхувальники, страховики, особи, цивiльно-правова вiдповiдальнiсть яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далi - МТСБУ) та потерпiлi.

     Стаття 5. Об'єкт обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та умови вiдшкодування шкоди

     Об'єктом обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi є майновi iнтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язанi з вiдшкодуванням особою, цивiльно-правова вiдповiдальнiсть якої застрахована, шкоди, заподiяної життю, здоров'ю, майну потерпiлих внаслiдок експлуатацiї забезпеченого транспортного засобу.

Роздiл II. УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРIВ ОБОВ'ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЦИВIЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВIДПОВIДАЛЬНОСТI

     Стаття 6. Страховий випадок

     Страховим випадком є подiя, внаслiдок якої заподiяна шкода третiм особам пiд час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу i внаслiдок якої настає цивiльно-правова вiдповiдальнiсть особи, вiдповiдальнiсть якої застрахована за договором.

     Стаття 7. Визначення розмiру страхових платежiв

     7.1. Розмiри iндивiдуальних страхових платежiв (внескiв, премiй) встановлюються страховиками самостiйно шляхом добутку базового платежу та вiдповiдних коригуючих коефiцiєнтiв.

     7.2. Базовий платiж та коригуючi коефiцiєнти розраховуються МТСБУ актуарним методом на основi статистичних даних та рiвня збитковостi даного виду страхування в цiлому по галузi за останнiй розрахунковий перiод, який становить не менш як один рiк.

     7.3. МТСБУ передає пропозицiю щодо розмiру базового платежу, коригуючих коефiцiєнтiв та їх обґрунтування до Уповноваженого органу. Коригуючi коефiцiєнти та розмiр базового страхового платежу затверджуються Уповноваженим органом у термiн, не бiльший за 45 календарних днiв з дня подання МТСБУ вiдповiдної пропозицiї до Уповноваженого органу. Якщо протягом такого строку Уповноважений орган не затверджує розмiр базового страхового платежу та коригуючих коефiцiєнтiв, то дiють їх попереднi розмiри.

     7.4. Розмiр страхових платежiв щодо "Зеленої картки" не є предметом регулювання цього Закону.

     Стаття 8. Бонус-малус

     8.1. Для заохочення безаварiйної експлуатацiї транспортних засобiв, при укладаннi договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi бiльше нiж на пiвроку, страховики мають право застосовувати коефiцiєнт страхових тарифiв залежно вiд наявностi чи вiдсутностi страхових випадкiв з вини осiб, вiдповiдальнiсть яких застрахована, в перiод дiї попереднiх договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (бонус-малус), який розраховується кожним iз страховикiв з урахуванням положень пункту 7.1 статтi 7 цього Закону.

     8.2. При укладаннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi страхувальнику присвоюється клас залежно вiд частоти страхових випадкiв, якi виникли з вини особи, вiдповiдальнiсть якої застрахована.

     8.3. При укладаннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi вперше страхувальнику присвоюється клас 3.

     8.4. Залежно вiд кiлькостi страхових випадкiв, якi виникли у перiод дiї попереднiх договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi при укладаннi з ним такого договору на новий строк, застосовується пiдвищуючий коефiцiєнт страхового тарифу з присвоєнням бiльш низького класу до найнижчого - М чи з урахуванням безаварiйної експлуатацiї транспортного засобу та при вiдсутностi страхових випадкiв, якi виникли з вини страхувальника, - понижуючий коефiцiєнт з присвоєнням бiльш високого класу.

     Стаття 9. Лiмiт вiдповiдальностi страховика

     9.1. Обов'язковий лiмiт вiдповiдальностi страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового вiдшкодування вiдповiдно до умов договору страхування. Договором страхування на iндивiдуальних умовах можуть бути визначенi лiмiти, вищi, нiж зазначенi у цьому Законi лiмiти.

     9.2. Обов'язковий лiмiт вiдповiдальностi страховика за шкоду, заподiяну майну потерпiлих, становить 25500 гривень на одного потерпiлого.

     У разi коли загальний розмiр шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний лiмiт вiдповiдальностi страховика, вiдшкодування кожному потерпiлому пропорцiйно зменшується.

     9.3. Обов'язковий лiмiт вiдповiдальностi страховика за шкоду, заподiяну життю та здоров'ю потерпiлих, становить 51000 гривень на одного потерпiлого.

     Зазначенi страховi вiдшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом перiоду дiї вiдповiдного договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi в межах лiмiту вiдповiдальностi страховика, з урахуванням умов, зазначених у пунктi 19.1 статтi 19 цього Закону.

     9.4. До договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та виплат страхового вiдшкодування за цими договорами застосовуються норми щодо лiмiту вiдповiдальностi страховика, якi дiяли на дату укладення договору.

     9.5. Розмiри лiмiтiв вiдповiдальностi страховика мають переглядатися Уповноваженим органом вiдповiдно до рiвня iнфляцiї та iндексу споживчих цiн.

     Стаття 10. Види договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та територiя дiї договорiв

     10.1. Вiдповiдно до цього Закону укладаються такi види договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi:

     внутрiшнiй договiр обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (далi - внутрiшнiй договiр страхування);

     договiр мiжнародного обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (далi - договiр мiжнародного страхування).

     10.2. Внутрiшнi договори страхування дiють виключно на територiї України.

     10.3. Договори мiжнародного страхування дiють на територiї країн, зазначених у таких договорах. Договори мiжнародного страхування, якi дiють на територiї країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", посвiдчуються вiдповiдним унiфiкованим сертифiкатом "Зелена картка", що визнається i дiє в цих країнах.

     10.4. Пiд час в'їзду на територiю України власник транспортного засобу, який зареєстрований в iншiй країнi, зобов'язаний мати на весь термiн перебування такого транспортного засобу на територiї України сертифiкат мiжнародного автомобiльного страхування "Зелена картка" або внутрiшнiй договiр страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

     Стаття 11. Iнформацiя про договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi

     Страховик подає iнформацiю про укладенi та достроково припиненi договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi до централiзованої бази даних у порядку, встановленому у положеннi про централiзовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

     Стаття 12. Встановлення франшизи

     12.1. Розмiр франшизи при вiдшкодуваннi шкоди, заподiяної майну потерпiлих, встановлюється при укладаннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi i не може перевищувати 2 вiдсотки вiд лiмiту вiдповiдальностi страховика, в межах якого вiдшкодовується збиток, заподiяний майну потерпiлих.

     Страхове вiдшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пiдпункту.

     12.2. Франшиза при вiдшкодуваннi шкоди, заподiяної життю та/або здоров'ю потерпiлих, не застосовується.

     Стаття 13. Особливостi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi окремих категорiй громадян України

     13.1. Учасники бойових дiй, що визначенi законом, iнвалiди I групи, якi особисто керують транспортними засобами, звiльняються вiд обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi на територiї України. Вiдшкодування збиткiв вiд дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначенi особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

     13.2. За умови страхування не бiльше одного транспортного засобу з робочим об'ємом двигуна до 1600 куб. см включно розмiри страхових платежiв за договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв - пенсiонерiв - громадян України та iнвалiдiв II групи, якi особисто керують такими транспортними засобами, становлять 50 вiдсоткiв розмiру базового платежу з урахуванням коригуючих коефiцiєнтiв, наведених у цьому Законi.

     Стаття 14. Забезпечення права страхувальника щодо вибору страховика

     14.1. Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

     14.2. Страховик не може вiдмовити будь-якому страхувальнику в укладеннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi на умовах, зазначених у пунктi 15.3 статтi 15 цього Закону.

     14.3. Нав'язування послуг окремих страховикiв органами державної влади та управлiння при укладаннi договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв забороняється.

     14.4. Забороняється укладання договорiв страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi в мiсцях контролю наявностi страхових полiсiв, у мiсцях проведення процедур реєстрацiї (перереєстрацiї) та оформлення дозвiльних документiв i в зонах пропуску через державний кордон України.

     Стаття 15. Типи договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi

     Договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi можуть укладатися на умовах:

     15.1. страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю, здоров'ю, майну третiх осiб внаслiдок експлуатацiї транспортного засобу, визначеного в договорi страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних пiдставах (договiр I типу);

     15.2. страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю, здоров'ю, майну третiх осiб внаслiдок експлуатацiї будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобiв, зазначених у договорi, особою, вказаною в договорi страхування (договiр II типу);

     15.3. страхування вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну життю, здоров'ю, майну третiх осiб внаслiдок експлуатацiї транспортного засобу, визначеного в договорi страхування, особою, вказаною в договорi страхування, або однiєю з осiб, зазначених у договорi (договiр III типу).

     Стаття 16. Використання страхових сертифiкатiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка"

     У разi виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Українi, до країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договiр мiжнародного страхування, посвiдчений вiдповiдним унiфiкованим страховим сертифiкатом "Зелена картка".

     Стаття 17. Укладання договору страхування

     17.1. Страховики зобов'язанi укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi (внутрiшнiй договiр страхування, мiжнародний договiр страхування, мiжнародний договiр "Зелена картка") вiдповiдно до цього Закону та чинного законодавства України.

     17.2. Зразки типових полiсiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

     17.3. При укладеннi договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi страхувальник зобов'язаний повiдомити страховика про всi дiючi договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, укладенi з iншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати iнформацiю про всi вiдомi обставини, що мають iстотне значення для оцiнки страхового ризику.

     17.4. У разi втрати страхового полiса страховик зобов'язаний протягом семи календарних днiв безкоштовно видати дублiкат цього полiса на пiдставi заяви страхувальника. У разi втрати дублiката умови його повторної видачi визначаються договором.

     Стаття 18. Дострокове припинення договору страхування з iнiцiативи страхувальника

     18.1. Дiя договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi може бути достроково припинена:

     18.1.1. за письмовою вимогою страхувальника, про що вiн зобов'язаний повiдомити страховика не пiзнiше нiж за 30 днiв до дати припинення дiї договору страхування та надати оригiнал полiса страховику;

     18.1.2. у разi виходу транспортного засобу з володiння страхувальника проти його волi або знищення транспортного засобу;

     18.1.3. з iнших пiдстав, передбачених законом або договором.

     18.2. У разi дострокового припинення договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi страховик, за умови вiдсутностi виплат страхового вiдшкодування за цим договором, повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорцiйно перiоду страхування, що залишився до закiнчення термiну дiї договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не бiльше 20 вiдсоткiв цiєї частки, вилучає страховий полiс та анулює його.

     Стаття 19. Дострокове припинення договору страхування з iнiцiативи страховика

     19.1. У разi коли виплачена сума вiдшкодування за чинним договором перевищила сумарний лiмiт вiдповiдальностi страховика (76500 гривень), дiя договору може бути припинена в односторонньому порядку з iнiцiативи страховика.

     У цьому випадку страховик зобов'язаний письмово повiдомити страхувальника протягом 24 годин. Договiр вважається дiйсним протягом 10 календарних днiв з дня надiслання повiдомлення щодо припинення договору.

     19.2. Якщо забезпечений транспортний засiб вiдчужується i власник не подав заяву про припинення договору страхування, договiр припиняється з дня вiдчуження такого транспортного засобу.

     Стаття 20. Чиннiсть договору страхування у разi лiквiдацiї страховика

     20.1. У разi лiквiдацiї страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберiгають свою силу до закiнчення строку дiї такого договору.

     20.2. У разi лiквiдацiї страховика за його власним рiшенням визначенi договором обов'язки цього страховика виконує лiквiдацiйна комiсiя.

     20.3. У разi лiквiдацiї страховика за рiшенням визначених законом органiв обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi виконує лiквiдацiйна комiсiя. Обов'язки, для виконання яких у страховика, який лiквiдується, недостатньо коштiв та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язкiв у повному обсязi гарантується коштами МТСБУ.

     Стаття 21. Забезпечення обов'язковостi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi

     21.1. З урахуванням положень пункту 21.3 цiєї статтi забороняється експлуатацiя транспортного засобу на територiї України без полiса обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, чинного на територiї України, або полiса (сертифiката) обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, укладеного в iншiй країнi, з уповноваженою органiзацiєю з страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi якої МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорiв такого страхування.

     Стосовно транспортних засобiв, якi не беруть участi в дорожньому русi, укладання договору страхування є необов'язковим.

     Договiр обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi має бути укладений протягом трьох робочих днiв з дня державної реєстрацiї транспортного засобу.

     21.2. Контроль за наявнiстю чинних договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв пiд час їх експлуатацiї на дорожнiй мережi України здiйснюється пiдроздiлами Державтоiнспекцiї МВС України, а при перетинаннi державного кордону України - органами Державної прикордонної служби України.

     21.3. При використаннi транспортного засобу у дорожньому русi особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собi страховий полiс (сертифiкат). Страховий полiс пред'являється посадовим особам органiв, визначених у пунктi 21.2 цiєї статтi, на їх вимогу.

     21.4. У разi експлуатацiї транспортного засобу на територiї України без наявностi чинного полiса обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, з урахуванням норм абзацу третього пункту 21.1 цiєї статтi, водiй такого транспортного засобу несе вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

Роздiл III. ПОРЯДОК ЗДIЙСНЕННЯ СТРАХОВОГО ВIДШКОДУВАННЯ НА ТЕРИТОРIЇ УКРАЇНИ

     Стаття 22. Вiдшкодування шкоди, заподiяної третiй особi

     22.1. При настаннi страхового випадку страховик вiдповiдно до лiмiтiв вiдповiдальностi страховика вiдшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцiнену шкоду, яка була заподiяна у результатi дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

     22.2. Вiдповiдно до цього Закону потерпiлим, якi є юридичними особами, страховиком вiдшкодовується виключно шкода, заподiяна майну.

     22.3. Потерпiлому вiдшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статтi 23 Цивiльного кодексу України. Така шкода вiдшкодовується у встановленому судом розмiрi вiдповiдно до вимог статтi 23 Цивiльного кодексу України. При цьому страховик вiдшкодовує не бiльше нiж 5 вiдсоткiв лiмiту, визначеного у пунктi 9.3 статтi 9 цього Закону. Рiзницю мiж сумою вiдшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути вiдшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєннi дорожньо-транспортної пригоди.

     Якщо судом встановлено вiдшкодувати потерпiлому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статтi 23 Цивiльного кодексу України, таке вiдшкодування у розмiрi, визначеному судом, здiйснює особа, яку визнано винною у скоєннi дорожньо-транспортної пригоди.

     Стаття 23. Вiдшкодування шкоди, заподiяної життю та здоров'ю потерпiлого

     Шкодою, заподiяною життю та здоров'ю потерпiлого у результатi дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числi моральна шкода), пов'язана:

     з лiкуванням потерпiлого;

     з тимчасовою втратою працездатностi потерпiлим;

     iз стiйкою втратою працездатностi потерпiлим;

     iз смертю потерпiлого.

     Стаття 24. Вiдшкодування шкоди, пов'язаної з лiкуванням потерпiлого

     24.1. У зв'язку з лiкуванням потерпiлого вiдшкодовуються обґрунтованi витрати, якi пов'язанi з доставкою, розмiщенням, утриманням, дiагностикою, лiкуванням та реабiлiтацiєю потерпiлого у вiдповiдному закладi охорони здоров'я, медичним пiклуванням, лiкуванням у домашнiх умовах та купiвлею лiкарських препаратiв.

     24.2. Витрати, пов'язанi з лiкуванням потерпiлого в iноземних державах, вiдшкодовуються, якщо лiкування було узгоджено iз страховиком чи МТСБУ.

     24.3. Зазначенi витрати мають бути пiдтвердженi документально вiдповiдним медичним закладом.

     Стаття 25. Шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатностi потерпiлим

     У зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi потерпiлим вiдшкодовуються не отриманi доходи за пiдтверджений вiдповiдним закладом охорони здоров'я час втрати працездатностi. Доходи потерпiлого оцiнюються в таких розмiрах:

     для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробiтна плата, обчислена вiдповiдно до норм законодавства України про працю;

     для особи, яка забезпечує себе роботою самостiйно, - неотриманi доходи, якi обчислюються як рiзниця мiж доходом за попереднiй (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рiк та доходом, отриманим у тому календарному роцi, коли особа була тимчасово непрацездатною;

     для непрацюючої повнолiтньої особи - допомога у розмiрi, не меншому мiнiмальної заробiтної плати, встановленої чинним законодавством.

     Якщо особа була в зазначеному статусi менше вказаних розрахункових термiнiв, то до уваги береться середньомiсячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попереднiй до настання страхового випадку календарний рiк та доход протягом фактичного термiну (повнi мiсяцi) перебування особи в зазначеному статусi.

     Стаття 26. Вiдшкодування шкоди, пов'язаної iз стiйкою втратою працездатностi потерпiлим

     26.1. У зв'язку iз стiйкою втратою працездатностi потерпiлим вiдшкодовуються доходи, не отриманi потерпiлим у результатi стiйкої втрати потерпiлим працездатностi (iнвалiдностi), якi не вiдшкодовуються за рахунок iншого обов'язкового виду страхування.

     26.2. Страхове вiдшкодування за шкоду, пов'язану iз стiйкою втратою працездатностi, виплачується не рiдше одного разу на мiсяць до вiдновлення працездатностi потерпiлого.

     За умовами договору або за поданням потерпiлого до страховика та за погодженням iз страховиком страхове вiдшкодування може бути виплачене у виглядi одноразової компенсацiї.

     26.3. Якщо потерпiлий, який навчається на денному (очному) вiддiленнi закладу освiти, в результатi стiйкої втрати працездатностi не має можливостi продовжувати навчання на денному (очному) вiддiленнi, страховиком чи МТСБУ оплачується його навчання на заочному вiддiленнi акредитованого закладу освiти України.

     26.4. Якщо потерпiлий, у якого настала стiйка втрата працездатностi, має можливiсть освоїти одночасно нову професiю з метою отримання доходiв вiд працi, яка сумiсна з його теперiшнiм станом здоров'я, страховиком чи МТСБУ оплачується його професiйна освiта, що вiдповiдає освiтi того ступеня, яка була у потерпiлої особи на момент дорожньо-транспортної пригоди.

     26.5. Потерпiлим, якi на момент настання страхового випадку не одержували доходiв, у зв'язку iз стiйкою втратою працездатностi вiдшкодовуються витрати, пов'язанi з доставкою, розмiщенням, утриманням, дiагностикою, лiкуванням та реабiлiтацiєю потерпiлого у вiдповiдному закладi охорони здоров'я, медичним пiклуванням, лiкуванням та доглядом у домашнiх умовах та купiвлею лiкарських препаратiв.

     Стаття 27. Шкода, пов'язана iз смертю потерпiлого

     27.1. Право на отримання вiдшкодування за шкоду, пов'язану iз смертю потерпiлого, мають особи, якi знаходилися на утриманнi потерпiлого, та особи, якi взяли на себе витрати з поховання.

     27.2. У зв'язку iз смертю годувальника в результатi дорожньо-транспортної пригоди право на страхове вiдшкодування мають:

     дiти (в тому числi усиновленi) - до досягнення ними повнолiття;

     непрацездатна вдова (вдовець), непрацездатнi батьки - до вiдновлення ними працездатностi, а також працездатна вдова (вдовець), якщо у сiм'ї є дiти вiком до восьми рокiв;

     iншi члени сiм'ї, якi знаходилися на утриманнi потерпiлого.

     27.3. Страхове вiдшкодування виплачується, якщо смерть потерпiлого в результатi дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року пiсля дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслiдком такої дорожньо-транспортної пригоди.

     27.4. У зв'язку iз смертю годувальника вiдшкодовується частина неотриманих доходiв потерпiлого, яка кожному утриманцю належала б при його життi, за вирахуванням пенсiй, наданих утриманцям внаслiдок втрати годувальника. Порядок вирахування вiдшкодування утриманцям визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     27.5. Витрати на поховання мають бути обґрунтованi та вiдшкодовуються при наданнi страховику оригiналу свiдоцтва про смерть та документiв, якi пiдтверджують такi витрати.

     27.6. За умовами договору або за поданням одержувачiв страхового вiдшкодування та за погодженням iз страховиком таке вiдшкодування може бути виплачено у виглядi одноразової компенсацiї.

     Стаття 28. Шкода, заподiяна майну

     Шкода, заподiяна в результатi дорожньо-транспортної пригоди майну потерпiлого, - це шкода, пов'язана:

     з пошкодженням чи фiзичним знищенням транспортного засобу;

     з пошкодженням чи фiзичним знищенням дорiг, дорожнiх споруд, технiчних засобiв регулювання руху;

     з пошкодженням чи фiзичним знищенням майна потерпiлого;

     з проведенням робiт, якi необхiднi для врятування потерпiлих у результатi дорожньо-транспортної пригоди;

     з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпiлого до вiдповiдного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

     з евакуацiєю транспортних засобiв з мiсця дорожньо-транспортної пригоди.

     Стаття 29. Шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу

     У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу вiдшкодовуються витрати, пов'язанi з вiдновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому Уповноваженим органом, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпiлих внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацiєю транспортного засобу з мiсця дорожньо-транспортної пригоди до мiсця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до мiсця здiйснення ремонту на територiї України. Якщо транспортний засiб необхiдно, з поважних причин, помiстити на стоянку, до розмiру шкоди додаються також витрати на евакуацiю транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

     Стаття 30. Шкода, пов'язана з фiзичним знищенням транспортного засобу

     30.1. Транспортний засiб вважається фiзично знищеним, якщо його ремонт є технiчно неможливим чи економiчно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фiзично знищеним. Ремонт вважається економiчно необґрунтованим, якщо передбаченi згiдно з експертизою, проведеною вiдповiдно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартiсть транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

     30.2. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фiзично знищеним, йому вiдшкодовується рiзниця мiж вартiстю транспортного засобу до та пiсля дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуацiї транспортного засобу з мiсця дорожньо-транспортної пригоди.

     30.3. Якщо транспортний засiб визнано фiзично знищеним, вiдшкодування шкоди виплачується у розмiрi, який вiдповiдає вартостi транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуацiї транспортного засобу з мiсця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

     Стаття 31. Шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожнiх споруд та iнших матерiальних цiнностей чи їх фiзичним знищенням

     Шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожнiх споруд та iнших матерiальних цiнностей чи їх фiзичним знищенням, - це рiзниця мiж вартiстю вiдповiдного об'єкта до та пiсля дорожньо-транспортної пригоди.

     Стаття 32. Випадки, коли шкода не вiдшкодовується

     Вiдповiдно до цього Закону страховик не вiдшкодовує:

     32.1. шкоду, заподiяну при експлуатацiї забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивiльно-правової вiдповiдальностi вiдповiдно до закону;

     32.2. шкоду, заподiяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

     32.3. шкоду, заподiяну життю та здоров'ю пасажирiв, якi знаходилися у забезпеченому транспортному засобi, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та якi є застрахованими вiдповiдно до пункту 6 статтi 7 Закону України "Про страхування";

     32.4. шкоду, заподiяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобi, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

     32.5. шкоду, заподiяну при використаннi забезпеченого транспортного засобу пiд час тренувальної поїздки чи для участi в офiцiйних змаганнях;

     32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якiй сприяли iонiзуюча радiацiя, викликане довiльним ядерним паливом радiоактивне отруєння, радiоактивна, токсична, вибухова чи в iншому вiдношеннi небезпечна властивiсть довiльної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;

     32.7. шкоду, пов'язану iз втратою товарного вигляду транспортного засобу;

     32.8. шкоду, заподiяну пошкодженням або знищенням внаслiдок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробiв з коштовних металiв, коштовного та напiвкоштовного камiння, бiжутерiї, предметiв релiгiйного культу, картин, рукописiв, грошових знакiв, цiнних паперiв, рiзного роду документiв, фiлателiстичних, нумiзматичних та iнших колекцiй;

     32.9. шкоду, заподiяну в результатi дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона вiдбулася внаслiдок масових заворушень i групових порушень громадського порядку, вiйськових конфлiктiв, терористичних актiв, стихiйного лиха, вибуху боєприпасiв, пожежi транспортного засобу, не пов'язаної з цiєю пригодою.

     Стаття 33. Повiдомлення про страховий випадок

     33.1. Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язанi:

     33.1.1. термiново повiдомити про дорожньо-транспортну пригоду вiдповiднi органи Мiнiстерства внутрiшнiх справ України;

     33.1.2. вжити заходiв для невiдкладного, але не пiзнiше трьох робочих днiв, повiдомлення страховика, з яким було укладено договiр обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

     Якщо зазначенi особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначенi дiї, вони мають пiдтвердити це документально;

     33.1.3. проiнформувати один одного про себе, своє мiсце проживання, назву та мiсцезнаходження страховика та надати вiдомостi про вiдповiднi страховi полiси;

     33.1.4. вжити всiх можливих заходiв з метою запобiгання чи зменшення подальшої шкоди.

     33.2. Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язанi зберегти транспортний засiб чи пошкоджене майно в такому станi, в якому воно знаходилося пiсля дорожньо-транспортної пригоди, до тих пiр, доки їх не огляне призначений страховиком експерт.

     33.3. Пiд час оформлення вiдповiдних документiв про дорожньо-транспортну пригоду працiвники органiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ України встановлюють та фiксують необхiднi вiдомостi щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi учасникiв цiєї пригоди.

     Стаття 34. Дiї страховика пiсля отримання повiдомлення про страховий випадок

     34.1. Страховик термiново, але не пiзнiше трьох робочих днiв (враховуючи день отримання письмового повiдомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити експерта на мiсце настання страхового випадку або до мiсцезнаходження пошкодженого майна для його огляду.

     34.2. Якщо у визначений строк експерт не з'явився, потерпiлий має право самостiйно обрати експерта для визначення розмiру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний вiдшкодувати потерпiлому витрати на проведення експертизи.

     Стаття 35. Заява про страхове вiдшкодування

     35.1. Для отримання страхового вiдшкодування особа, яка має право на вiдшкодування, подає страховику (або якщо страховик невiдомий - МТСБУ) вiдповiдну заяву. У заявi про виплату страхового вiдшкодування має мiститися:

     а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;

     б) назва (для юридичної особи), прiзвище, iм'я, по батьковi (для фiзичної особи) заявника, його мiсцезнаходження або мiсце проживання;

     в) змiст майнової вимоги заявника щодо вiдшкодування завданих збиткiв;

     г) iнформацiя про вже здiйсненi взаєморозрахунки осiб, вiдповiдальнiсть яких застрахована, та потерпiлих;

     ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що пiдтверджують її вiдповiдно до законодавства;

     д) розмiр шкоди;

     е) пiдпис заявника i дата подання заяви.

     35.2. До заяви додаються довiдки про дорожньо-транспортну пригоду, довiдки вiдповiдних закладiв охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатностi або довiдки спецiалiзованих установ про встановлення стiйкої втрати працездатностi (iнвалiдностi) у разi її виникнення, iншi документи, якi мають вiдношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завiренi у встановленому порядку.

     35.3. Страховик зобов'язаний надавати консультацiйну допомогу заявнику при складаннi заяви та на прохання заявника зобов'язаний ознайомити його з вiдповiдними нормативними актами та порядком обчислення страхового вiдшкодування.

     35.4. Подання потерпiлим страховику завiдомо неправдивої iнформацiї з метою завищення суми страхового вiдшкодування є пiдставою для вiдмови у виплатi такого вiдшкодування.

     Стаття 36. Рiшення страховика

     36.1. Пiсля розгляду страховиком наданих йому визначених у статтi 35 цього Закону документiв про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рiшення про виплату страхового вiдшкодування або вiдмову у виплатi страхового вiдшкодування.

     36.2. Протягом трьох робочих днiв з дня прийняття вiдповiдного рiшення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повiдомлення щодо прийнятого рiшення.

     36.3. Якщо особа, яка має право на отримання вiдшкодування, не задоволена рiшенням страховика щодо виплати страхового вiдшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рiшення. Якщо прийняте МТСБУ рiшення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо вiдшкодування шкоди в установленому законом порядку.

     Стаття 37. Порядок виплати страхового вiдшкодування

     37.1. Виплата страхового вiдшкодування здiйснюється протягом одного мiсяця з дня отримання страховиком визначених у статтi 35 цього Закону документiв або в строки та в обсягах, визначених рiшенням суду.

     37.2. За кожен день прострочення виплати страхового вiдшкодування з вини страховика або МТСБУ особi, яка має право на отримання такого вiдшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, яка дiє у перiод, за який нараховується пеня.

     37.3. При вирiшеннi питання про виплату страхового вiдшкодування у зв'язку iз заподiяною особi шкодою страховик має право письмово вимагати вiд вiдповiдного закладу охорони здоров'я вiдомостi про дiагноз, лiкування та прогноз хвороби потерпiлого, використовувати висновки судово-медичної експертизи, а також за необхiдностi отримати додаткову iнформацiю, направити потерпiлого на медичне обстеження, вiдшкодовуючи всi пов'язанi з цим витрати. Вiдомостi, отриманi страховиком про дiагноз, лiкування та прогноз захворювання потерпiлого, є конфiденцiйними.

     37.4. Страховик має право здiйснювати виплату страхового вiдшкодування безпосередньо потерпiлим або погодженим з ними пiдприємствам, установам та органiзацiям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лiкування потерпiлих та iншi послуги, пов'язанi з вiдшкодуванням збиткiв. Страховик здiйснює компенсацiю витрат страхувальника або особи, вiдповiдальнiсть якої застрахована, у разi, коли такi витрати здiйснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, вiдповiдальнiсть якої застрахована, здiйснили такi витрати без попереднього погодження iз страховиком, страховик має право вiдмовити у компенсацiї таких витрат або зменшити їх розмiр з урахуванням вимог законодавства України про порядок вiдшкодування такої шкоди.

     37.5. Страхувальником або особою, вiдповiдальнiсть якої застрахована, потерпiлому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязi одночасно з виплатою страховиком страхового вiдшкодування.

     Стаття 38. Регресний позов страховика та МТСБУ

     38.1. Страховик пiсля виплати страхового вiдшкодування має право подати регресний позов:

     38.1.1. до страхувальника або водiя забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

     а) якщо вiн керував транспортним засобом у станi сп'янiння пiд впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи iнших одурманюючих речовин;

     б) якщо вiн керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом вiдповiдної категорiї;

     в) якщо вiн пiсля дорожньо-транспортної пригоди самовiльно залишив мiсце пригоди чи ухилився вiд проведення в установленому порядку перевiрки, констатуючої дiю алкогольних напоїв, наркотичних чи iнших одурманюючих речовин, чи споживав цi речовини пiсля дорожньо-транспортної пригоди до вiдповiдної констатуючої перевiрки;

     г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднiм наслiдком невiдповiдностi технiчного стану та обладнання транспортного засобу iснуючим вимогам Правил дорожнього руху;

     ґ) якщо вiн не повiдомив страховика у строки i за умов, визначених у пiдпунктi 33.1.2 пункту 33.1 статтi 33 цього Закону;

     38.1.2. до пiдприємства, установи, органiзацiї, що вiдповiдає за стан дороги, якщо заподiяна у результатi дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини;

     38.1.3. до особи, яка заподiяла шкоду навмисно.

     38.2. МТСБУ пiсля сплати страхового вiдшкодування має право подати регресний позов:

     38.2.1. до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивiльно-правову вiдповiдальнiсть, крiм осiб, зазначених у пунктi 13.1 статтi 13 цього Закону;

     38.2.2. до водiя транспортного засобу, який заволодiв транспортним засобом за допомогою протиправних дiй;

     38.2.3. до страховика, якщо забезпечений транспортний засiб, що заподiяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове вiдшкодування у порядку, встановленому цим Законом;

     38.2.4. до пiдприємства, установи, органiзацiї, що вiдповiдають за стан дороги, якщо заподiяна у результатi дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини.

Роздiл IV. МОТОРНЕ (ТРАНСПОРТНЕ) СТРАХОВЕ БЮРО УКРАЇНИ

     Стаття 39. Моторне (транспортне) страхове бюро України

     39.1. Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховикiв, якi здiйснюють обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв за шкоду, заподiяну третiм особам. Участь страховикiв у МТСБУ є умовою здiйснення дiяльностi щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв.

     МТСБУ є непiдприємницькою (неприбутковою) органiзацiєю i здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

     Статут МТСБУ затверджується зборами засновникiв (членiв) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється вiдповiдно до вимог законодавства.

     МТСБУ не може виступати засновником чи спiвзасновником юридичних осiб, що займаються пiдприємницькою дiяльнiстю та/або мають на метi одержання прибутку.

     39.2. Основними завданнями МТСБУ є:

     39.2.1. здiйснення виплат iз централiзованих страхових резервних фондiв компенсацiй та вiдшкодувань на умовах, передбачених цим Законом;

     39.2.2. управлiння централiзованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцiй;

     39.2.3. забезпечення членства України в мiжнароднiй системi автомобiльного страхування "Зелена картка" та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими органiзацiями iнших країн - членiв цiєї системи;

     39.2.4. збирання необхiдної iнформацiї про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi для узагальнення та внесення пропозицiй щодо удосконалення механiзму здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;

     39.2.5. спiвробiтництво з уповноваженими органiзацiями iнших країн у галузi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, координацiя обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв та/або водiїв транспортних засобiв - нерезидентiв у разi в'їзду їх на територiю України та власникiв та/або водiїв транспортних засобiв - резидентiв - у разi їх виїзду за межi України;

     39.2.6. спiвробiтництво з органами Мiнiстерства внутрiшнiх справ України та iншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;

     39.2.7. розробка зразкiв страхових полiсiв i договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, що затверджуються Уповноваженим органом;

     39.2.8. надання страховикам iнформацiї щодо страхових випадкiв стосовно конкретних страхувальникiв.

     Стаття 40. Повноваження МТСБУ

     40.1. МТСБУ є гарантом вiдшкодування шкоди:

     на територiї країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", заподiяної власниками та/або користувачами зареєстрованих в Українi транспортних засобiв, якщо такi власники та/або користувачi надали iноземним компетентним органам страховий сертифiкат "Зелена картка", виданий вiд iменi страховикiв - членiв МТСБУ;

     на територiї України, заподiяної водiями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та принципами взаємного врегулювання шкоди на територiї країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка", за iнших обставин, визначених чинним законодавством про цивiльно-правову вiдповiдальнiсть.

     40.2. У разi якщо МТСБУ вiдповiдно до правил мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка" було здiйснене вiдшкодування шкоди за страховика - члена об'єднання або за власника та/або користувача зареєстрованого в Українi транспортного засобу, який використовував за кордоном пiдроблений або змiнений у незаконний спосiб страховий сертифiкат "Зелена картка" та спричинив дорожньо-транспортну пригоду, вiдповiднi витрати МТСБУ мають бути компенсованi такими особами в повному обсязi у порядку, визначеному для мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка".

     Стаття 41. Регламентнi виплати з централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ

     41.1. МТСБУ за рахунок коштiв фонду захисту потерпiлих вiдшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разi її заподiяння:

     а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивiльно-правову вiдповiдальнiсть;

     б) невстановленим транспортним засобом, крiм шкоди, яка заподiяна майну та навколишньому природному середовищу;

     в) транспортним засобом, який вийшов з володiння власника не з його вини, а у результатi протиправних дiй iншої особи;

     г) особами, на яких поширюється дiя пункту 13.1 статтi 13 цього Закону;

     ґ) у разi недостатностi коштiв та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або лiквiдований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;

     д) у разi надання страхувальником або особою, вiдповiдальнiсть якої застрахована, свого транспортного засобу працiвникам мiлiцiї та медичним працiвникам закладiв охорони здоров'я згiдно з чинним законодавством;

     е) за iнших обставин, визначених законодавством про цивiльно-правову вiдповiдальнiсть власникiв наземних транспортних засобiв.

     Регламентнi виплати, зазначенi у пiдпунктах "а" - "д" цього пункту, розподiляються рiвними частками мiж повними або асоцiйованими членами МТСБУ.

     41.2. МТСБУ за рахунок коштiв фонду страхових гарантiй вiдшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разi її заподiяння:

     а) у разi недостатностi коштiв та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або лiквiдований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;

     б) власниками зареєстрованих в Українi транспортних засобiв, якщо такi власники надали вiдповiдним уповноваженим органам iнших країн страховий сертифiкат "Зелена картка", виданий вiд iменi страховикiв - членiв МТСБУ, та за умови, що такий страховик не вiдшкодував шкоду;

     в) на територiї України, водiями-нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв та принципами взаємного врегулювання шкоди на територiї країн - членiв мiжнародної системи автомобiльного страхування "Зелена картка";

     г) за iнших обставин, визначених законом про цивiльно-правову вiдповiдальнiсть та мiжнародними договорами стосовно обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

     Регламентнi виплати, зазначенi у пiдпунктах "а" та "в" цього пункту, розподiляються рiвними частками мiж повними членами МТСБУ.

     Стаття 42. Фiнансове забезпечення дiяльностi МТСБУ

     Фiнансування статутної дiяльностi МТСБУ здiйснюється за рахунок внескiв страховикiв - членiв МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходiв вiд тимчасово розмiщених коштiв цього фонду та iнших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президiєю МТСБУ.

     Стаття 43. Централiзованi страховi резервнi фонди МТСБУ

     43.1. Для забезпечення виконання зобов'язань членiв МТСБУ перед страхувальниками i потерпiлими при ньому створюються такi централiзованi страховi резервнi фонди:

     43.1.1. фонд страхових гарантiй, призначений для забезпечення платоспроможностi МТСБУ пiд час взаєморозрахункiв з уповноваженими органiзацiями iнших країн у галузi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, з якими МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорiв такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно вiдшкодування шкоди. Мiнiмальний розмiр фонду страхових гарантiй встановлюється на рiвнi встановленого Законом України "Про страхування" мiнiмального розмiру статутного фонду страховика, що займається видами страхування iншими, нiж страхування життя;

     43.1.2. фонд захисту потерпiлих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпiлих), призначений для здiйснення розрахункiв з потерпiлими у випадках, передбачених цим Законом.

     43.2. Джерелами формування централiзованих страхових резервних фондiв є:

     43.2.1. разовi гарантiйнi внески страховикiв у розмiрi, визначеному цим Законом;

     43.2.2. вiдрахування страховикiв з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi у розмiрi, визначеному Координацiйною радою МТСБУ;

     43.2.3. поверненi МТСБУ в регресному порядку кошти за заподiяну у результатi дорожньо-транспортної пригоди шкоду;

     43.2.4. добровiльнi внески та пожертвування.

     43.3. Порядок i умови формування централiзованих страхових резервних фондiв встановлюються положенням про порядок i умови формування централiзованих страхових резервних фондiв, що затверджується президiєю МТСБУ та погоджується з Координацiйною радою МТСБУ.

     43.4. Кошти централiзованих страхових резервних фондiв, створених при МТСБУ, розмiщуються з урахуванням безпечностi, прибутковостi та лiквiдностi i мають бути представленi активами таких категорiй: грошовi кошти на банкiвських рахунках, банкiвськi депозити (вклади), цiннi папери, що емiтуються державою.

     Рiшення про використання коштiв централiзованих страхових резервних фондiв вiдповiдно до встановленої мети приймає дирекцiя МТСБУ вiдповiдно до положення про централiзованi страховi резервнi фонди МТСБУ, що затверджується президiєю МТСБУ за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ.

     43.5. За рахунок членських внескiв страховикiв - членiв МТСБУ при МТСБУ створюється цiльовий фонд, призначений для фiнансування дiяльностi МТСБУ, в тому числi для створення, пiдтримки та обслуговування єдиної централiзованої бази даних щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

     Використання коштiв з фонду фiнансування дiяльностi МТСБУ здiйснюється дирекцiєю МТСБУ вiдповiдно до кошторису, що затверджується президiєю МТСБУ.

     Про використання коштiв цього фонду дирекцiя МТСБУ звiтує щорiчно перед Координацiйною радою МТСБУ та президiєю МТСБУ.

     43.6. Нагляд за використанням коштiв централiзованих страхових резервних фондiв та цiльового фонду фiнансування дiяльностi МТСБУ здiйснює Координацiйна рада МТСБУ.

     Стаття 44. Органи управлiння та контролю МТСБУ

     44.1. Органами управлiння та контролю МТСБУ є:

     загальнi збори членiв МТСБУ;

     Координацiйна рада МТСБУ;

     президiя;

     дирекцiя;

     iншi визначенi Статутом МТСБУ органи.

     44.2. Структура, функцiї, компетенцiя, порядок формування та роботи органiв управлiння та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.

     Стаття 45. Загальнi збори членiв МТСБУ

     45.1. Загальнi збори членiв МТСБУ складаються з усiх страховикiв - асоцiйованих i повних членiв МТСБУ та є вищим органом МТСБУ.

     45.2. Загальнi збори членiв МТСБУ скликаються президiєю МТСБУ не менше двох разiв на рiк та вважаються повноважними, якщо на них присутнi члени МТСБУ, обсяг вiдрахувань яких до централiзованих страхових резервних фондiв за останнє календарне пiврiччя, що передує засiданню загальних зборiв, становить бiльше 50 вiдсоткiв вiд загального обсягу таких вiдрахувань за той самий перiод.

     45.3. У разi якщо повноважне засiдання загальних зборiв членiв МТСБУ не скликається протягом 210 днiв або скликанi загальнi збори членiв МТСБУ не спроможнi прийняти рiшення, вiдповiднi повноваження загальних зборiв виконуються Координацiйною радою МТСБУ.

     45.4. До компетенцiї загальних зборiв членiв МТСБУ належить вирiшення таких питань:

     а) визначення основних напрямiв дiяльностi МТСБУ;

     б) внесення змiн та доповнень до Статуту МТСБУ;

     в) обрання членiв президiї МТСБУ;

     г) прийняття страховикiв до членiв МТСБУ та виключення з членiв МТСБУ;

     ґ) затвердження рiчних результатiв дiяльностi МТСБУ та висновкiв ревiзiйної комiсiї;

     д) затвердження розмiру, порядку та строкiв сплати членських внескiв;

     е) iншi повноваження вiдповiдно до Статуту МТСБУ.

     Загальнi збори членiв МТСБУ можуть делегувати свої повноваження, крiм зазначених у пiдпунктах "б", "в" i "г" цього пункту, президiї МТСБУ. Статутом МТСБУ можуть бути встановленi iншi обмеження щодо делегування повноважень загальних зборiв членiв МТСБУ.

     45.5. Для прийняття рiшень з питань, зазначених у пунктах "а", "б", "в" i "д" пункту 45.4 цiєї статтi, необхiдна бiльшiсть у 2/3 голосiв присутнiх на загальних зборах членiв МТСБУ. Рiшення з iнших питань, вiднесених до компетенцiї загальних зборiв членiв МТСБУ, приймаються простою бiльшiстю голосiв присутнiх на загальних зборах членiв МТСБУ.

     45.6. При вирiшеннi будь-яких питань загальними зборами членiв МТСБУ кожен член МТСБУ має один голос, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.

     Стаття 46. Координацiйна рада МТСБУ

     46.1. Координацiйна рада МТСБУ є органом, що здiйснює нагляд та контроль за дiяльнiстю МТСБУ.

     До компетенцiї Координацiйної ради МТСБУ належить вирiшення таких питань:

     а) здiйснення контролю за виконанням МТСБУ своїх повноважень вiдповiдно до нормативно-правових актiв у сферi страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;

     б) внесення загальним зборам членiв МТСБУ пропозицiї з питань удосконалення дiяльностi МТСБУ;

     в) вирiшення у разi потреби питання проведення позачергових ревiзiйних та аудиторських перевiрок фiнансово-господарської дiяльностi МТСБУ;

     г) здiйснення тимчасового виконання функцiй загальних зборiв членiв та президiї МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом;

     ґ) забезпечення взаємодiї МТСБУ з органами виконавчої влади;

     д) подання на розгляд Уповноваженого органу та iнших органiв державної влади пропозицiї про вдосконалення нормативно-правових актiв, якi регулюють питання щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;

     е) скликання у разi потреби позачергових засiдань загальних зборiв членiв МТСБУ;

     є) встановлення розмiрiв вiдрахувань з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi до централiзованих страхових резервних фондiв;

     ж) погодження призначення дирекцiї МТСБУ та директора МТСБУ;

     з) погодження положень про централiзованi страховi фонди МТСБУ.

     Координацiйна рада не має права втручатися в оперативну дiяльнiсть МТСБУ, крiм здiйснення нею функцiй iнших органiв МТСБУ у випадках, передбачених цим Законом.

     46.2. Склад Координацiйної ради визначається Статутом МТСБУ.

     46.3. Засiдання Координацiйної ради проводяться у разi потреби, але не рiдше одного разу на квартал i скликаються головою ради шляхом письмового повiдомлення не пiзнiше нiж за 7 днiв до дня засiдання. Засiдання Координацiйної ради вважається правомочним, якщо на ньому присутнi не менш як 2/3 членiв Координацiйної ради.

     Члени ради беруть участь у роботi Координацiйної ради, мають право вносити на її розгляд пропозицiї з питань обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та органiзовують пiдготовку матерiалiв для розгляду на її засiданнях.

     Якщо член Координацiйної ради не має змоги брати участь у засiданнi ради у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю, службовим вiдрядженням чи з iнших поважних причин, вiн може надати повноваження своєму представнику з обов'язковим повiдомленням про це голови Координацiйної ради.

     46.4. Рiшення Координацiйної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала не менш як половина загальної кiлькостi членiв Координацiйної ради, присутнiх на засiданнi Координацiйної ради. У разi рiвного розподiлу голосiв вирiшальним є голос голови Координацiйної ради, а в разi вiдсутностi голови ради - голос його заступника.

     Рiшення Координацiйної ради є обов'язковими для виконання iншими органами та посадовими особами МТСБУ. У разi невиконання органом МТСБУ зазначених рiшень Координацiйна рада може скликати загальнi збори членiв МТСБУ з питання про вiдповiдальнiсть вiдповiдного органу чи посадової особи МТСБУ.

     У разi якщо повноважне засiдання Координацiйної ради не скликається протягом 120 днiв або Координацiйна рада не спроможна прийняти рiшення з певного питання у вказаний термiн, функцiї Координацiйної ради виконуються Уповноваженим органом.

     Стаття 47. Президiя МТСБУ

     47.1. Президiя МТСБУ здiйснює загальне керiвництво дiяльнiстю МТСБУ вiдповiдно до цього Закону, iнших нормативно-правових актiв, Статуту МТСБУ, рiшень загальних зборiв членiв МТСБУ та Координацiйної ради МТСБУ.

     47.2. Президiя складається з представникiв семи страховикiв - членiв МТСБУ, якi обираються термiном на один рiк з правом переобрання на наступнi термiни, у такому порядку:

     47.2.1. представники трьох страховикiв обираються загальними зборами членiв МТСБУ, причому голоси мiж членами МТСБУ розподiляються пропорцiйно часткам членiв МТСБУ у загальному обсязi вiдрахувань до централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ за останнє календарне пiврiччя, що передує засiданню загальних зборiв;

     47.2.2. представники чотирьох страховикiв обираються загальними зборами членiв МТСБУ, причому кожен член МТСБУ має один голос.

     47.3. Президiя очолюється президентом МТСБУ, що обирається президiєю.

     47.4. До компетенцiї президiї належить:

     а) вирiшення будь-яких питань дiяльностi МТСБУ, крiм тих, якi належать до компетенцiї загальних зборiв членiв МТСБУ i Координацiйної ради та дирекцiї МТСБУ;

     б) затвердження кошторису витрат на утримання МТСБУ (в тому числi фонду заробiтної плати), штатного розпису МТСБУ;

     в) призначення директора та iнших членiв дирекцiї МТСБУ за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ;

     г) затвердження, за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ, положення про порядок i умови формування централiзованих страхових резервних фондiв та положення про порядок розмiщення коштiв централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ;

     ґ) погодження зразкiв страхових полiсiв з Уповноваженим органом; погодження положення про централiзовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, яке затверджується Уповноваженим органом;

     д) скликання засiдань загальних зборiв членiв МТСБУ.

     47.5. Засiдання президiї скликаються президентом не рiдше одного разу на мiсяць. Позачергове засiдання президiї скликається у будь-який час на вимогу будь-яких двох членiв президiї. У разi якщо повноважне засiдання президiї не скликається протягом 45 днiв або президiя не спроможна прийняти рiшення, вiдповiднi повноваження президiї виконуються Координацiйною радою МТСБУ.

     Засiдання президiї вважається повноважним, якщо на ньому присутнi не менше п'яти членiв президiї. Рiшення президiї приймаються бiльшiстю голосiв присутнiх на засiданнi президiї. У разi рiвностi голосiв голос президента має перевагу.

     Стаття 48. Дирекцiя МТСБУ

     48.1. Дирекцiя МТСБУ здiйснює оперативне керiвництво дiяльнiстю МТСБУ i очолюється директором. Директор призначається президiєю МТСБУ за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ. Директор пропонує кандидатури своїх заступникiв, якi призначаються президiєю за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ.

     48.2. Директор може бути у будь-який час вiдкликаний iз своєї посади або вiдсторонений вiд виконання своїх обов'язкiв Координацiйною радою МТСБУ або президiєю МТСБУ за погодженням з Координацiйною радою МТСБУ у разi невiдповiдностi його дiй вимогам законодавства, Статуту МТСБУ, рiшенням загальних зборiв членiв МТСБУ, президiї або Координацiйної ради МТСБУ.

     48.3. Структура, функцiї, компетенцiя, порядок роботи дирекцiї МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ.

Роздiл V. ВИМОГИ ДО СТРАХОВИКIВ ТА ЧЛЕНСТВО В МТСБУ

     Стаття 49. Умови здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi

     49.1. Обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi має право здiйснювати страховик, який:

     має лiцензiю на здiйснення даного виду страхування;

     є членом МТСБУ.

     49.2. Пiдставами для отримання лiцензiї на здiйснення обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi є вiдповiднiсть лiцензiйним умовам, що встановлюються Уповноваженим органом та мiстять вимоги щодо розмiру статутного фонду, досвiду роботи на ринку добровiльного страхування цивiльної вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв, сформованих страхових резервiв, наявностi квалiфiкованого персоналу та можливостей опрацювання претензiй на всiй територiї України.

     У разi невiдповiдностi страховика лiцензiйним умовам Уповноважений орган має право своїм рiшенням тимчасово зупинити дiю лiцензiї до усунення порушень, виявлених за результатами перевiрки. В разi якщо зазначенi порушення не будуть усунутi в строки, визначенi у рiшеннi Уповноваженого органу, Уповноважений орган має право анулювати лiцензiю такого страховика.

     Стаття 50. Статус членiв МТСБУ

     Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоцiйованi та повнi його члени.

     Право укладення договорiв мiжнародного страхування надається тiльки повним членам МТСБУ.

     Стаття 51. Умови i порядок набуття статусу асоцiйованого та повного члена МТСБУ

     51.1. Для набуття статусу асоцiйованого члена МТСБУ страховик зобов'язаний:

     а) отримати лiцензiю на здiйснення страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;

     б) сплатити до фонду захисту потерпiлих гарантiйний внесок у розмiрi, визначеному положенням про цей фонд, у сумi, не меншiй за еквiвалент 100 тисяч євро.

     МТСБУ не має права вiдмовити в наданнi статусу асоцiйованого члена страховику, який вiдповiдає зазначеним умовам. Рiшення за заявою страховика про надання йому статусу асоцiйованого члена МТСБУ має бути прийняте на найближчих загальних зборах членiв МТСБУ, але не пiзнiше шести мiсяцiв з дня подання заяви.

     Повернення гарантiйного внеску страховику - асоцiйованому члену МТСБУ у тiй частинi, що дорiвнює загальному лiмiту вiдповiдальностi цього страховика по всiх договорах обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, що були ним укладенi протягом останнiх трьох рокiв перед виходом страховика iз складу МТСБУ, здiйснюється протягом трьох рокiв з дня виходу його iз складу МТСБУ з урахуванням частки iнвестицiйного доходу, отриманого на його долю внеску, i спрямованої на поповнення фонду захисту потерпiлих, та з вирахуванням сум страхових вiдшкодувань за внутрiшнiми договорами страхування, що були здiйсненi МТСБУ за цього страховика.

     Сума гарантiйного внеску, що перевищує загальний лiмiт вiдповiдальностi страховика за договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, що були укладенi протягом останнiх трьох рокiв перед виходом страховика iз складу МТСБУ, та суми страхових вiдшкодувань за внутрiшнiми договорами страхування, що були здiйсненi МТСБУ за цього страховика, виплачується страховику протягом трьох мiсяцiв з дня виходу iз складу МТСБУ.

     51.2. Якщо МТСБУ сплатило за страховика - асоцiйованого члена МТСБУ страховi вiдшкодування i сумарний розмiр внескiв такого страховика до фонду захисту потерпiлих став меншим, нiж розмiр гарантiйного внеску, а страховик - асоцiйований член не компенсував такi виплати протягом трьох мiсяцiв, такий страховик втрачає статус асоцiйованого члена. Повторне набуття статусу асоцiйованого члена можливе лише пiсля повного погашення заборгованостi, а також пенi у розмiрi подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, що дiє у перiод, за який нараховується пеня, та внесення 150 вiдсоткiв розмiру суми гарантiйного внеску, передбаченого пiдпунктом "б" пункту 51.1 цiєї статтi.

     51.3. Для набуття статусу повного члена МТСБУ страховик зобов'язаний:

     а) бути асоцiйованим членом МТСБУ;

     б) здiйснити гарантiйний внесок на умовах, визначених у мiжнароднiй системi автомобiльного страхування "Зелена картка".

     Рiшення за заявою страховика про надання йому статусу повного члена МТСБУ має бути прийняте на найближчих загальних зборах членiв МТСБУ, але не пiзнiше шести мiсяцiв з дня подання заяви. МТСБУ не має права вiдмовити в наданнi статусу повного члена страховику, який вiдповiдає зазначеним умовам.

     Повернення гарантiйного внеску страховику - повному члену МТСБУ здiйснюється протягом п'яти рокiв пiсля втрати статусу повного члена МТСБУ, з урахуванням частки iнвестицiйного доходу, отриманого на його долю внеску, i спрямованої на поповнення фонду захисту потерпiлих, та з вирахуванням сум страхових вiдшкодувань за договорами мiжнародного страхування, що були здiйсненi МТСБУ за цього страховика.

     51.4. Повнi члени МТСБУ зобов'язанi здiйснювати виплату страхового вiдшкодування у разi настання страхового випадку, який спричинили їх страхувальники на територiї iнших держав, з уповноваженими органiзацiями з страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi яких МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорiв такого страхування. Якщо виплату страхового вiдшкодування здiйснило МТСБУ, повнi члени вiдшкодовують йому цю виплату i сплачують пеню за перiод вiд дати виплати, здiйсненої МТСБУ, до дати здiйснення повним членом компенсацiйного платежу на користь МТСБУ, з розрахунку подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, що дiє у перiод, за який нараховується пеня.

     51.5. Повнi члени МТСБУ зобов'язанi виконувати вимоги договорiв про спiвпрацю мiж ними та МТСБУ, а також угод, укладених МТСБУ з уповноваженими органiзацiями iнших країн з страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

     51.6. Якщо МТСБУ сплатило за страховика - повного члена МТСБУ страховi вiдшкодування в обсягах, що перебiльшують суму гарантiйного внеску, а страховик - повний член не компенсував такi виплати протягом шести мiсяцiв, такий страховик втрачає статус повного члена. Повторне набуття статусу повного члена можливе лише пiсля повного погашення заборгованостi разом iз пенею в розмiрi подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку України, що дiє у перiод, за який нараховується пеня, та внесення 150 вiдсоткiв розмiру суми гарантiйного внеску, передбаченого пiдпунктом "б" пункту 51.3 цiєї статтi.

     51.7. У разi лiквiдацiї страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) вiдповiдно до закону страховик зобов'язаний передати до МТСБУ всi матерiали щодо укладених ним договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi. При цьому такий страховик зобов'язаний перерахувати до вiдповiдних централiзованих страхових резервних фондiв кошти в обсягах сум незароблених страхових премiй з цього виду страхування.

     51.8. Члени МТСБУ зобов'язанi сплачувати:

     а) членськi внески у розмiрi, визначеному загальними зборами членiв МТСБУ;

     б) гарантiйнi та iншi внески до централiзованих страхових резервних фондiв у розмiрi, визначеному цим Законом;

     в) вiдрахування з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi вiдповiдно до цього Закону.

     У разi несвоєчасного внесення платежiв до фонду страхових гарантiй та фонду захисту потерпiлих страховик сплачує на користь МТСБУ пеню у розмiрi подвiйної облiкової ставки, встановленої Нацiональним банком України, що дiє у перiод, за який нараховується пеня.

     51.9. Кошти, сплаченi страховиками до централiзованих страхових резервних фондiв МТСБУ як гарантiйнi внески, та вiдрахування з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв є коштами страхових резервiв таких страховикiв.

     МТСБУ має право розпоряджатися зазначеними коштами виключно вiдповiдно до умов, визначених цим Законом та Статутом МТСБУ.

     Стаття 52. Порядок припинення членства в МТСБУ

     Про намiр вийти з членiв МТСБУ страховик повiдомляє Уповноважений орган та МТСБУ i припиняє дiяльнiсть, пов'язану з укладенням договорiв обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi. При цьому страховик зобов'язаний виконати свої зобов'язання згiдно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

Роздiл VI. IНФОРМАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ

     Стаття 53. Обов'язки органiв Державтоiнспекцiї МВС України щодо перевiрки та контролю обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi

     Посадовi особи органiв Державтоiнспекцiї МВС України, що мають право здiйснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевiряють документи водiя транспортного засобу, якi пiдтверджують наявнiсть чинного договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

     Стаття 54. Обов'язки центральних органiв Державної прикордонної служби України щодо перевiрки обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi при перетинаннi транспортним засобом державного кордону України

     54.1. Посадовi особи вiдповiдних органiв Державної прикордонної служби України здiйснюють перевiрку наявностi чинного на територiї України договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, якi перетинають державний кордон України, незалежно вiд належностi та мiсця реєстрацiї транспортного засобу.

     54.2. Якщо водiй транспортного засобу при в'їздi на територiю України не може пред'явити документ, який пiдтверджує наявнiсть чинного на територiї України договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, подальший рух транспортного засобу допускається лише пiсля укладення вiдповiдного договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

     Стаття 55. Єдина централiзована база даних

     55.1. З метою органiзацiї обмiну iнформацiєю про обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi та контролю за його здiйсненням створюється єдина централiзована база даних, яка мiстить вiдомостi про чиннi та припиненi договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, страховi випадки, що мали мiсце, транспортнi засоби та їх власникiв.

     55.2. Оператором єдиної централiзованої бази даних є МТСБУ. Користування iнформацiйними ресурсами єдиної централiзованої бази даних є вiльним i загальнодоступним, за винятком iнформацiї, яка вiдповiдно до законодавства є iнформацiєю обмеженого доступу.

     55.3. Користування iнформацiєю обмеженого доступу здiйснюється на безоплатнiй основi страховиками та МТСБУ, а також органами державної влади вiдповiдно до їх компетенцiї, яка встановлена законом.

     55.4. Перелiк iнформацiї, що надається в обов'язковому порядку органами державної влади, страховиками, iншими особами для формування iнформацiйних ресурсiв єдиної централiзованої бази даних, порядок надання користувачам iнформацiї, що в нiй мiститься, органи та органiзацiї, вiдповiдальнi за збiр та обробку вказаних iнформацiйних ресурсiв, а також порядок користування централiзованою базою даних та iнформацiєю, отриманою з централiзованої бази даних, визначаються в положеннi про єдину централiзовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, яке затверджується Уповноваженим органом за погодженням з МТСБУ.

     55.5. Створення та утримання централiзованої бази даних фiнансується за рахунок коштiв МТСБУ, джерелом формування яких є членськi внески страховикiв - членiв МТСБУ.

     Стаття 56. Iнформацiйна взаємодiя

     56.1. Органи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, юридичнi особи та громадяни зобов'язанi безоплатно надавати на запит страховикiв та МТСБУ iнформацiю, якою вони володiють (у тому числi i конфiденцiйну), що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi або з подiями, що були пiдставою для подання потерпiлими вимог про вiдшкодування шкоди МТСБУ. Органи Державтоiнспекцiї МВС України також надають безоплатно страховикам та МТСБУ на їх запити вiдомостi про реєстрацiю транспортних засобiв, з власниками яких цi страховики укладають договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi, дорожньо-транспортнi пригоди, що мали мiсце.

     56.2. Страховики та МТСБУ зобов'язанi дотримуватися встановлених законом режиму захисту та обробки конфiденцiйної iнформацiї, що отримується, а також порядку її використання.

     56.3. Страховики зобов'язанi надавати органам Державтоiнспекцiї МВС України на їх запити вiдомостi про укладенi, недiйснi та тi, що припинили свою дiю, договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

Роздiл VII. ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2005 року, крiм пункту 21.4 статтi 21 та пiдпункту "а" пункту 41.1 статтi 41 цього Закону, якi набирають чинностi через три мiсяцi з дня набрання чинностi цим Законом.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть з цим Законом.

     3. Уповноваженому органу:

     а) в шестимiсячний термiн з дня опублiкування цього Закону розробити та затвердити нормативно-правовi акти, що випливають iз цього Закону;

     б) протягом трьох мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону затвердити план заходiв щодо впровадження системи щоденного контролю за формуванням страхових резервiв страхових органiзацiй, що мають право укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв.

     4. Протягом одного року з дня набрання чинностi цим Законом вiдрахування страховикiв з премiй обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi становлять:

     а) до фонду страхових гарантiй - 5 вiдсоткiв з премiй, отриманих за мiжнародними договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi;

     б) до фонду захисту потерпiлих - 5 вiдсоткiв з премiй, отриманих за внутрiшнiми договорами обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi.

     5. Протягом двох мiсяцiв з дня опублiкування цього Закону МТСБУ розраховує актуарним методом на пiдставi статистичних даних базовий платiж, передбачений пунктом 7.1 статтi 7 цього Закону, та подає його на узгодження до Уповноваженого органу. Розмiр базового страхового платежу затверджується Уповноваженим органом у термiн, не бiльший за 45 календарних днiв з дня подання МТСБУ вiдповiдної пропозицiї до Уповноваженого органу. Якщо протягом такого строку Уповноважений орган не затверджує розмiр базового страхового платежу, то його розмiр встановлюється на рiвнi 100 гривень.

     6. Протягом одного року з дня набрання чинностi цим Законом застосовуються такi коригуючi коефiцiєнти до страхових платежiв:

     7. Коригуючi коефiцiєнти розраховуються з кратнiстю 0,01.

     8. Максимальний розмiр страхового платежу (враховуючи коригуючi коефiцiєнти типiв II - IV) не може перевищувати бiльш нiж у три рази або бути меншим 50 вiдсоткiв базової ставки, до якої застосований вiдповiдний коригуючий коефiцiєнт типу I.

     9. Якщо договiр страхування укладається на умовах III типу, визначеному пунктом 15.3 статтi 15 цього Закону, але в ньому зазначенi декiлька осiб, вiдповiдальнiсть яких застрахована, при розрахунку страхового платежу застосовується такий коефiцiєнт групи IV, що вiдповiдає особi, вiдповiдальнiсть якої застрахована, з найменшим водiйським стажем серед визначених у договорi.

     10. У разi якщо договiр обов'язкового страхування укладається на строк менший, нiж один рiк, застосовуються такi додатковi коефiцiєнти залежно вiд строку дiї договору:

     11. Кошти фонду захисту потерпiлих МТСБУ, вiльнi вiд зобов'язань, якi на момент набрання чинностi цим Законом були внесенi страховиками до фонду захисту потерпiлих МТСБУ, зараховуються пропорцiйно вiдрахуванням страховикiв як частина гарантiйного внеску до фонду захисту потерпiлих, встановленого цим Законом.

     12. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) абзац перший частини третьої статтi 126 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) доповнити словами "а у випадках, передбачених законодавством, страхового полiса про укладання договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв";

     2) в абзацi першому пункту 21 частини першої статтi 11 Закону України "Про мiлiцiю" (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20) пiсля слiв "товарно-транспортним документам" доповнити словами "наявнiсть страхового полiса (сертифiката), про укладення договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв";

     3) абзац другий частини другої статтi 16 Закону України "Про дорожнiй рух" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338; 2003 р., N 29, ст. 233) доповнити словами "а у випадках, передбачених законодавством, страховий полiс (сертифiкат) про укладання договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв";

     4) у Законi України "Про страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50, N 16, ст. 114; 2004 р., N 2, ст. 6):

     а) пункт 9 частини першої статтi 7 викласти у такiй редакцiї:

     "9) страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв";

     б) статтю 13 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 13. Об'єднання страховикiв

     Страховики можуть утворювати спiлки, асоцiацiї та iншi об'єднання для координацiї своєї дiяльностi, захисту iнтересiв своїх членiв та здiйснення спiльних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Цi об'єднання не можуть займатися страховою дiяльнiстю.

     Об'єднання страховикiв дiють на пiдставi статутiв i набувають прав юридичної особи пiсля їх державної реєстрацiї. Орган, що здiйснює реєстрацiю об'єднань страховикiв, у десятиденний строк з дня реєстрацiї повiдомляє про це Уповноважений орган.

     Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авiацiйних ризикiв, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризикiв, можуть створити Авiацiйне страхове бюро та Морське страхове бюро, якi мають бути юридичними особами, що утримуються за рахунок коштiв страховикiв.

     Страховики, якi мають дозвiл на страхування вiдповiдальностi операторiв ядерних установок за шкоду, що може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту, зобов'язанi утворити ядерний страховий пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок коштiв страховикiв";

     в) статтю 31 пiсля частини першої доповнити двома новими частинами такого змiсту:

     "Страховики зобов'язанi формувати i вести облiк страхових резервiв у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.

     Установити, що страховики, якi мають право укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, формують та ведуть облiк страхового резерву збиткiв, якi виникли, але не заявленi, та страхового резерву коливань збитковостi в обов'язковому порядку".

     У зв'язку з цим частини другу - двадцяту вважати вiдповiдно частинами четвертою - двадцять другою.

м. Київ
1 липня 2004 року
N 1961-IV