ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про дорожнiй рух

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 10 листопада 1994 року N 234/94-ВР,
вiд 24 березня 1999 року N 557-XIV,
вiд 7 лютого 2002 року N 3033-III,
вiд 7 лютого 2002 року N 3047-III,
вiд 15 травня 2003 року N 743-IV,
вiд 10 липня 2003 року N 1096-IV,
вiд 19 лютого 2004 року N 1528-IV,
вiд 1 липня 2004 року N 1961-IV,
вiд 16 грудня 2004 року N 2249-IV,
вiд 19 сiчня 2006 року N 3370-IV

     Цей Закон визначає правовi та соцiальнi основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних i комфортних умов для учасникiв руху та охорони навколишнього природного середовища.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Завдання Закону України "Про дорожнiй рух"

     Закон регулює суспiльнi вiдносини у сферi дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки i вiдповiдальнiсть суб'єктiв - учасникiв дорожнього руху, мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади, об'єднань, пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання (далi - мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади та об'єднань).

     Стаття 2. Законодавство про дорожнiй рух

     Законодавство про дорожнiй рух складається з цього Закону та актiв законодавства України, що видаються вiдповiдно до нього.

     Стаття 3. Державне управлiння у сферi дорожнього руху

     Державне управлiння у сферi дорожнього руху та його безпеки здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами виконавчої влади Республiки Крим, мiсцевими органами державної виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування та спецiально уповноваженими на це державними органами.

Роздiл II
КОМПЕТЕНЦIЯ КАБIНЕТУ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ, ЗАКОНОДАВЧОЇ I ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ РЕСПУБЛIКИ КРИМ, ОБЛАСНИХ, МIСЬКИХ, РАЙОННИХ ТА IНШИХ МIСЦЕВИХ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТIВ, МIНIСТЕРСТВ, IНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНIВ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОБ'ЄДНАНЬ

     Стаття 4. Компетенцiя Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi дорожнього руху

     До компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України у сферi дорожнього руху належить:

     пiдготовка проектiв законiв, нормативних актiв з питань дорожнього руху та його безпеки, а також вiдповiдальностi за їх порушення на територiї України;

     визначення повноважень органiв виконавчої влади i управлiння;

     формування державних органiв управлiння у сферi дорожнього руху, керiвництво їх дiяльнiстю;

     розробка i затвердження державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобiльних дорогах, вулицях i залiзничних переїздах, вимог екологiчної безпеки, а також програм координацiї використання всiх видiв транспорту загального користування (автомобiльний, залiзничний, повiтряний, водний);

     фiнансування, керiвництво i контроль за виконанням державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

     координацiя дiяльностi мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади, об'єднань та мiсцевого самоврядування у сферi дорожнього руху, а також вимог екологiчної безпеки;

     контроль за виконанням законодавства про дорожнiй рух;

     визначення єдиного порядку органiзацiї дорожнього руху та його безпеки;

     встановлення єдиних вимог щодо проектування, будiвництва, реконструкцiї, ремонту, утримання та охорони автомобiльних дорiг, вулиць i залiзничних переїздiв, затвердження програм їх будiвництва;

     встановлення єдиних вимог щодо конструкцiї та технiчного стану транспортних засобiв, що експлуатуються в Українi;

     визначення порядку видачi лiцензiй i сертифiкатiв на здiйснення дiяльностi, пов'язаної з виготовленням, ремонтом i експлуатацiєю транспортних засобiв, перевезеннями вантажiв i пасажирiв, пiдготовкою водiїв, будiвництвом, реконструкцiєю, ремонтом i утриманням автомобiльних дорiг, вулиць i залiзничних переїздiв, iншими видами дiяльностi, що впливають на безпеку руху.

     Стаття 5. Компетенцiя органiв законодавчої та виконавчої влади Республiки Крим, областей та мiст республiканського пiдпорядкування

     До компетенцiї органiв законодавчої та виконавчої влади Республiки Крим, областей та мiст республiканського пiдпорядкування у сферi дорожнього руху належить:

     прийняття нормативних актiв з питань дорожнього руху та його безпеки, за винятком тих, що належать до компетенцiї Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України;

     затвердження регiональних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

     державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про дорожнiй рух та його безпеку, за дiяльнiстю пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання щодо планування та виконання заходiв з безпеки дорожнього руху, вимог екологiчної безпеки;

     формування фондiв для фiнансування державних програм i окремих заходiв, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;

     забезпечення розвитку мережi мiсцевих автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, їх утримання та охорони;

     керiвництво дiяльнiстю по органiзацiї дорожнього руху;

     органiзацiя навчання населення Правил дорожнього руху, проведення виховних заходiв серед рiзних соцiально-вiкових груп населення щодо його безпеки;

     органiзацiя пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв i розвиток мережi вiдповiдних навчальних закладiв;

     органiзацiя та здiйснення заходiв для подання медичної допомоги потерпiлим пiд час дорожньо-транспортних подiй та медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

     органiзацiя та фiнансування заходiв, пов'язаних iз профiлактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;

     керiвництво роботою по пропагандi безпеки дорожнього руху, вимог екологiчної безпеки;

     контроль за справлянням державних i мiсцевих податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв у сферi дорожнього руху;

     органiзацiя забезпечення iндивiдуальних власникiв транспортних засобiв платними стоянками та колективними гаражами;

     вирiшення iнших питань дорожнього руху.

     Стаття 6. Компетенцiя мiської та районної Ради народних депутатiв i мiської та районної виконавчої влади

     До компетенцiї мiської та районної Ради народних депутатiв i мiської та районної виконавчої влади у сферi дорожнього руху належить:

     виконання вимог законодавства та рiшень органiв державної виконавчої влади про дорожнiй рух i його безпеку;

     визначення компетенцiї пiдвiдомчих адмiнiстрацiй, що створюються згiдно iз схемою управлiння мiстом чи районом, у сферi дорожнього руху та його безпеки;

     розробка, затвердження та реалiзацiя мiських i районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

     формування мiських i районних фондiв, у тому числi позабюджетних, для фiнансування програм i окремих заходiв, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;

     контроль за органiзацiєю навчання рiзних соцiально-вiкових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходiв, пов'язаних iз профiлактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням;

     контроль за пiдготовкою i пiдвищенням квалiфiкацiї водiїв, технiчним обслуговуванням i ремонтом транспортних засобiв, забезпеченням розвитку сфери цих послуг;

     органiзацiя дорожнього руху на територiї мiста i району згiдно з вiдповiдними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктiв, автоматизованих систем керування дорожнiм рухом, комплексних транспортних схем i схем органiзацiї дорожнього руху та з екологiчно безпечними умовами;

     здiйснення та фiнансування заходiв, пов'язаних iз профiлактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;

     проведення роботи по пропагандi безпеки дорожнього руху;

     органiзацiя будiвництва, реконструкцiї, ремонту та утримання автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв;

     встановлення порядку i здiйснення заходiв щодо забезпечення охорони транспортних засобiв на платних стоянках та в колективних гаражах;

     керiвництво та контроль за дiяльнiстю пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання за виконанням вимог законодавства, рiшень органiв державної виконавчої влади про дорожнiй рух i його безпеку;

     контроль за виявленням дорожньо-транспортних подiй та впровадженням заходiв у мiсцях їх концентрацiї, на аварiйно-небезпечних дiлянках вулиць, дорiг та залiзничних переїздах;

     органiзацiя системи заходiв щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалiзацiєю;

     накладання у межах своєї компетенцiї адмiнiстративних стягнень за порушення законодавства у сферi дорожнього руху та його безпеки;

     керiвництво роботою по справлянню податкiв, зборiв та iнших обов'язкових платежiв у сферi дорожнього руху.

     Мiська та районна Ради народних депутатiв мають право розглядати i вирiшувати iншi питання, якi вiдповiдно до чинного законодавства належать до їх вiдання.

     Стаття 7. Компетенцiя селищної та сiльської Ради народних депутатiв та їх виконавчих органiв

     До компетенцiї селищної та сiльської Ради народних депутатiв та їх виконавчих органiв у сферi дорожнього руху належить:

     забезпечення виконання вимог законодавства та рiшень центральних органiв державної виконавчої влади України з питань дорожнього руху i його безпеки;

     розробка, затвердження та виконання мiсцевих програм безпеки дорожнього руху;

     створення позабюджетних фондiв для додаткового фiнансування заходiв щодо безпеки дорожнього руху;

     органiзацiя та контроль за дiяльнiстю пiдприємств з питань дорожнього руху i його безпеки;

     сприяння створенню на територiї селищної або сiльської Ради народних депутатiв пiдприємств i органiзацiй для надання платних послуг, пов'язаних з пiдготовкою та пiдвищенням квалiфiкацiї водiїв, технiчним обслуговуванням i ремонтом транспортних засобiв;

     сприяння дiяльностi по утриманню у безпечному для дорожнього руху станi автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв та їх облаштуванню об'єктами сервiсу;

     сприяння органiзацiї та здiйсненню медичної допомоги потерпiлим у дорожньо-транспортних подiях та iнших заходiв щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

     проведення серед рiзних соцiально-вiкових груп населення профiлактичних заходiв щодо безпеки дорожнього руху;

     навчання населення Правил дорожнього руху;

     здiйснення заходiв щодо профiлактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.

     Стаття 8. Компетенцiя органiв територiального громадського самоврядування

     Компетенцiя органiв територiального громадського самоврядування у сферi безпеки дорожнього руху встановлюється вiдповiдними мiсцевими Радами народних депутатiв у межах наданих їм цим Законом повноважень, вимог екологiчної безпеки.

     Стаття 9. Компетенцiя власникiв автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв

     До компетенцiї власникiв автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв або уповноважених ними органiв у сферi дорожнього руху належить:

     розробка програм та здiйснення заходiв щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху станi дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, зон вiдчуження;

     визначення структур управлiння, проектування, будiвництва та утримання дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв;

     участь у розробцi положень про спецiальнi структури управлiння дорожнiм рухом;

     компенсацiя витрат власникам транспортних засобiв, якщо дорожньо-транспортнi подiї сталися з причин незадовiльного експлуатацiйного утримання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, за рiшеннями судових органiв;

     забезпечення безпечних, економiчних та комфортних умов дорожнього руху;

     органiзацiя i здiйснення заходiв, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;

     забезпечення учасникiв дорожнього руху iнформацiєю з питань стану аварiйностi та дорожнього покриття, гiдрометеорологiчних та iнших умов;

     вирiшення питань експлуатацiї автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв у надзвичайних ситуацiях;

     передача права на експлуатацiйне утримання дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв iншим юридичним особам;

     визначення нормативiв та видiлення необхiдних коштiв на будiвництво, реконструкцiю, ремонт та утримання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв;

     передача права на будiвництво комунальних та iнших споруд, прокладання комунiкацiй, на захиснi роботи i споруди, сервiснi споруди та обладнання вiдповiдно до чинного законодавства;

     проведення робiт по створенню i утриманню придорожнiх зелених насаджень та iнше;

     термiнове усунення пошкоджень на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах;

     влаштування мiсць для зупинок транспортних засобiв, стоянок i вiдпочинку учасникiв дорожнього руху та створення iнших об'єктiв дорожнього сервiсу;

     розробка та облаштування автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв системами термiнового зв'язку для виклику державтоiнспекцiї, швидкої медичної та технiчної допомоги;

     обладнання дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв технiчними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;

     проведення лiнiйного аналiзу аварiйностi на пiдвiдомчих автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах;

     виявлення аварiйно-небезпечних дiлянок та мiсць концентрацiї дорожньо-транспортних подiй i впровадження у таких мiсцях вiдповiдних заходiв щодо удосконалення органiзацiї дорожнього руху;

     погодження маршрутiв перевезення небезпечних, надгабаритних i великовагових вантажiв;

     забезпечення роботи спецiалiзованих служб по здiйсненню заходiв щодо органiзацiї дорожнього руху;

     своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разi неможливостi - невiдкладне позначення дорожнiми знаками, огороджувальними i направляючими засобами;

     органiзацiя виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

     вирiшення iнших питань дорожнього руху згiдно з чинним законодавством.

     Стаття 10. Компетенцiя власникiв транспортних засобiв

     До компетенцiї власникiв транспортних засобiв належить:

     здiйснення заходiв щодо розвитку, експлуатацiї та утримання транспортних засобiв;

     розвиток мережi навчальних закладiв по пiдготовцi та пiдвищенню квалiфiкацiї водiїв транспортних засобiв;

     органiзацiя та здiйснення заходiв щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

     органiзацiя та здiйснення заходiв щодо захисту навколишнього природного середовища вiд шкiдливого впливу транспорту;

     органiзацiя та фiнансування заходiв, пов'язаних iз профiлактикою дорожньо-транспортного травматизму;

     вирiшення питань експлуатацiї транспорту у надзвичайних ситуацiях.

     Стаття 11. Участь мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади та об'єднань у забезпеченнi безпеки дорожнього руху

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи державної виконавчої влади та об'єднання у межах своєї компетенцiї забезпечують безпеку дорожнього руху, несуть вiдповiдальнiсть за виконання державних i галузевих програм у сферi дорожнього руху, видають нормативнi акти про дорожнiй рух, що не суперечать законодавству про дорожнiй рух, сприяють пiдприємствам, установам та органiзацiям, що входять до їх складу, у здiйсненнi заходiв, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху.

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи державної виконавчої влади та об'єднання за дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України можуть виконувати окремi функцiї мiжгалузевого управлiння у сферi дорожнього руху та його безпеки.

     У мiнiстерствах, iнших центральних органах державної виконавчої влади та об'єднаннях, пiдприємствах та органiзацiях, що мають транспортнi засоби, при чисельностi зайнятих експлуатацiєю транспортних засобiв понад 50 чоловiк, вводиться посада фахiвця з безпеки дорожнього руху, а понад 500 чоловiк - створюється служба безпеки дорожнього руху. Положення про цю службу затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Стаття 12. Участь пiдприємств, установ, органiзацiй у забезпеченнi безпеки дорожнього руху, обов'язки посадових осiб у цiй сферi

     1. Пiдприємства, установи та органiзацiї незалежно вiд форм власностi та господарювання розробляють i здiйснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профiлактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожнiй рух, за згодою з первинними профспiлковими органiзацiями включають до колективних договорiв вимоги щодо форм впливу на членiв трудового колективу у разi порушення ними обов'язкiв учасникiв дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожнiй рух.

     2. Посадовi особи, якi вiдповiдають за експлуатацiю i технiчний стан транспортних засобiв, зобов'язанi:

     забезпечувати добiр, пiдвищення квалiфiкацiї та професiйного рiвня водiїв, здiйснювати контроль за станом їх здоров'я i дотриманням режиму працi та вiдпочинку;

     забезпечувати належний технiчний стан транспортних засобiв та дотримання екологiчних вимог їх експлуатацiї;

     не допускати до керування транспортними засобами осiб, якi не мають права на керування транспортним засобом вiдповiдної категорiї, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у станi алкогольного чи наркотичного сп'янiння, або у хворобливому станi, або пiд впливом лiкiв, що знижують їх реакцiю i увагу;

     не випускати на лiнiю транспортнi засоби, технiчний стан яких не вiдповiдає вимогам державних стандартiв, правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстрованi у встановленому порядку, переобладнанi з порушенням вимог законодавства або не пройшли державного технiчного огляду.

     3. Посадовi особи, якi вiдповiдають за будiвництво, реконструкцiю, ремонт, експлуатацiю та облаштування автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, мостiв, шляхопроводiв, iнших споруд, зобов'язанi:

     забезпечувати утримання їх у станi, що вiдповiдає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

     при виникненнi умов, що створюють загрозу безпецi дорожнього руху, здiйснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також вiдновлення безпечних умов для руху;

     впроваджувати у повному обсязi заходи щодо безпеки дорожнього руху при здiйсненнi будiвництва, реконструкцiї та ремонту дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв;

     позначати мiсця виконання робiт, мiсця, де залишено на дорозi, вулицi, залiзничному переїздi машини i механiзми, будiвельнi матерiали тощо, вiдповiдними дорожнiми знаками, огороджувальними i направляючими засобами, а в темний час доби i при туманi - сигнальними вогнями, передбаченими дiючими нормами;

     по закiнченнi робiт на дорозi, вулицi, залiзничному переїздi негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний i безпечний рух транспортних засобiв i пiшоходiв, та впорядкувати зони вiдчуження;

     у разi забруднення проїзної частини дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв невiдкладно здiйснювати заходи для їх очищення i своєчасного попередження учасникiв дорожнього руху про загрозу безпецi руху, що виникла;

     обладнувати їх технiчними засобами регулювання дорожнього руху;

     виявляти аварiйно-небезпечнi дiлянки та мiсця концентрацiї дорожньо-транспортних подiй та забезпечувати здiйснення у таких мiсцях вiдповiдних заходiв щодо удосконалення умов та органiзацiї дорожнього руху для забезпечення його безпеки;

     своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разi неможливостi - невiдкладно позначати дорожнiми знаками, огороджувальними i направляючими засобами;

     щомiсяця проводити лiнiйний аналiз аварiйностi.

     4. Особи, якi вiдповiдають за експлуатацiю пiд'їзних i грунтових дорiг, а також власники транспортних засобiв зобов'язанi виключати можливiсть виносу транспортними засобами землi, камiння або iнших матерiалiв на автомобiльнi дороги, вулицi, залiзничнi переїзди.

     Стаття 13. Участь об'єднань громадян i громадян у здiйсненнi заходiв щодо безпеки дорожнього руху

     Об'єднання громадян i громадяни мають сприяти державним органам у здiйсненнi заходiв щодо безпеки дорожнього руху.

     З метою запобiгання дорожньо-транспортним подiям i забезпечення транспортної дисциплiни на пiдприємствах, в установах та органiзацiях незалежно вiд форм власностi та господарювання утворюються комiсiї з безпеки руху, що дiють на пiдставi положення, затверджуваного Мiнiстерством транспорту України.

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи державної виконавчої влади та об'єднання зобов'язанi враховувати пропозицiї об'єднань громадян i громадян з питань безпеки дорожнього руху.

     Держава забезпечує проведення пiльгової податкової полiтики щодо об'єднань громадян, головною метою яких є проведення заходiв з безпеки дорожнього руху.

Роздiл III
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКIВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 14. Учасники дорожнього руху

     Учасниками дорожнього руху є особи, якi використовують автомобiльнi дороги, вулицi, залiзничнi переїзди або iншi мiсця, призначенi для пересування людей та перевезення вантажiв за допомогою транспортних засобiв.

     До учасникiв дорожнього руху належать водiї та пасажири транспортних засобiв, пiшоходи, велосипедисти, погоничi тварин.

     Учасники дорожнього руху мають право на:

     безпечнi умови дорожнього руху, на вiдшкодування збиткiв, завданих внаслiдок невiдповiдностi стану автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв вимогам безпеки руху;

     вивчення норм i правил дорожнього руху;

     отримання вiд гiдрометеорологiчних, дорожнiх, комунальних та iнших органiзацiй, а також органiв Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України iнформацiї про умови дорожнього руху.

     Учасник дорожнього руху може оскаржити дiю працiвника органiв Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України у разi порушення з його боку чинного законодавства.

     Учасники дорожнього руху зобов'язанi:

     знати i неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та iнших нормативних актiв з питань безпеки дорожнього руху;

     створювати безпечнi умови для дорожнього руху, не завдавати своїми дiями або бездiяльнiстю шкоди пiдприємствам, установам, органiзацiям i громадянам;

     виконувати розпорядження органiв державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожнiй рух.

     Працiвники органiв внутрiшнiх справ, вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху, Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатацiйних служб при виконаннi службових обов'язкiв можуть вiдступати вiд окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках i при виконаннi умов, викладених у них.

     Стаття 15. Основнi положення щодо допуску до керування транспортними засобами

     Кожний громадянин, який досяг установленого цим Законом вiку та не має медичних протипоказань, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами вiдповiдної категорiї (стати водiєм).

     Право на керування транспортними засобами надається:

     мототранспортними засобами i мотоколясками - з шiстнадцятирiчного вiку;

     автомобiлями всiх видiв i категорiй (за винятком автобусiв i вантажних автомобiлiв, обладнаних для перевезення бiльше восьми пасажирiв), трамваями i тролейбусами - з вiсiмнадцятирiчного вiку;

     автобусами i вантажними автомобiлями, обладнаними для перевезення бiльше восьми пасажирiв, - з дев'ятнадцятирiчного вiку.

     Перелiк захворювань i вад, при яких особа не може бути допущена до керування вiдповiдними транспортними засобами, визначається Мiнiстерством охорони здоров'я України.

     Громадянин, який бажає отримати право на керування транспортним засобом, зобов'язаний пройти пiдготовку в обсязi, передбаченому програмою пiдготовки водiїв транспортних засобiв вiдповiдної категорiї чи типу.

     Пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї водiїв здiйснюються у навчальних закладах незалежно вiд форм власностi та господарювання, що отримали у встановленому порядку лiцензiю на цю дiяльнiсть. Пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї здiйснюються спецiалiстами, якi вiдповiдають установленим квалiфiкацiйним вимогам, iз застосуванням необхiдних технiчних засобiв навчання. В особливих випадках допускається самопiдготовка водiїв окремих категорiй транспортних засобiв. Порядок i типовi програми пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї водiїв, квалiфiкацiйнi вимоги до спецiалiстiв, якi здiйснюють таку пiдготовку, мiнiмальний перелiк технiчних засобiв навчання, а також випадки допуску для засвоєння програми пiдготовки водiїв в iндивiдуальному порядку визначаються Мiнiстерством освiти України i затверджуються вiдповiдним державним органом з безпеки дорожнього руху.

     Право на керування транспортними засобами пiдтверджується вiдповiдним посвiдченням. На територiї України дiють нацiональнi i мiжнароднi посвiдчення на право керування транспортними засобами, що вiдповiдають Конвенцiї про дорожнiй рух. Порядок видачi цих посвiдчень установлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Водiй може бути позбавлений права на керування транспортним засобом внаслiдок погiршення стану здоров'я, якщо воно перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом, а також за невиконання встановлених обов'язкiв у передбачених законодавством випадках.

     Позбавлення водiя права на керування транспортним засобом внаслiдок погiршення стану здоров'я провадиться на пiдставi висновкiв вiдповiдних медичних закладiв.

     Позбавлення водiя права на керування транспортним засобом внаслiдок невиконання ним встановлених законодавством обов'язкiв провадиться на пiдставi матерiалiв справи про адмiнiстративне порушення правил дорожнього руху, постанови про вiдмову в порушеннi кримiнальної справи або матерiалiв кримiнальної справи.

     Позбавлення права на керування транспортним засобом провадиться до повного усунення причин, що перешкоджають водiю безпечно керувати транспортним засобом, а в разi невиконання ним встановлених обов'язкiв - на строк, визначений чинним законодавством.

     Адмiнiстративне стягнення у виглядi позбавлення права на керування транспортними засобами не застосовується до осiб, якi користуються ними у зв'язку з iнвалiднiстю, за винятком випадкiв керування в станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння, а також у разi вiдмови зупинити транспортний засiб на вимогу працiвника мiлiцiї з метою виконання службових обов'язкiв, самовiльного залишення мiсця дорожньо-транспортної подiї, ухилення вiд огляду на наявнiсть алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння.

     Позбавлення права на керування транспортним засобом провадиться шляхом вилучення у водiя посвiдчення уповноваженими посадовими особами Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, перелiк яких встановлюється законодавством України.

     Частину тринадцяту статтi 15 виключено

     У разi систематичного порушення водiєм правил дорожнього руху вiн може бути направлений уповноваженими посадовими особами Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України для перевiрки знань цих правил.

     Стаття 16. Основнi права та обов'язки водiя транспортного засобу

     Водiй має право:

     керувати транспортним засобом i перевозити пасажирiв або вантажi на дорогах, вулицях та в iнших мiсцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;

     довiряти у встановленому порядку право користування i розпорядження приватним транспортним засобом iншiй особi, яка має вiдповiдне право на керування;

     знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здiйснює нагляд за дорожнiм рухом, а також прiзвище i посаду цiєї особи;

     вiдступати вiд вимог цього роздiлу Закону в умовах дiї непереборної сили або коли iншими засобами неможливо запобiгти власнiй загибелi чи калiцтву громадян;

     на вiдшкодування витрат у разi надання транспортного засобу працiвникам мiлiцiї та охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом;

     на вiдшкодування збиткiв, завданих внаслiдок невiдповiдностi стану автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв вимогам безпеки руху;

     одержувати необхiдну допомогу вiд посадових осiб, органiзацiй, що беруть участь у забезпеченнi безпеки дорожнього руху.

     Водiй зобов'язаний:

     мати при собi та на вимогу працiвникiв мiлiцiї, а водiї вiйськових транспортних засобiв на вимогу посадових осiб вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України передавати для перевiрки посвiдчення, реєстрацiйнi та iншi документи, що пiдтверджують право на керування транспортним засобом, а також дорожнi (маршрутнi) листи i документи на вантаж, що перевозиться (крiм власникiв транспортних засобiв, якi використовують їх в iндивiдуальних некомерцiйних цiлях), а у випадках, передбачених законодавством, страховий полiс (сертифiкат) про укладання договору обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв та лiцензiйну картку на автомобiльний транспортний засiб у разi надання послуг з перевезення пасажирiв i вантажiв;

     виконувати розпорядження працiвникiв мiлiцiї, а водiї вiйськових транспортних засобiв - посадових осiб вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенцiї, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та iншими нормативними актами;

     вживати всiх можливих заходiв до забезпечення безпечних умов для пересування найбiльш уразливих учасникiв дорожнього руху - дiтей, iнвалiдiв, велосипедистiв i людей похилого вiку;

     не допускати випадкiв керування транспортним засобом у станi алкогольного, наркотичного чи iншого сп'янiння, у хворобливому, втомленому станi, пiд впливом лiкарських препаратiв, що знижують увагу та швидкiсть реакцiї, а також не передавати керування транспортним засобом особi, яка перебуває у такому станi;

     перевiрити перед вирушенням у дорогу технiчний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозi;

     своєчасно подавати транспортний засiб на державний технiчний огляд;

     пiд час руху на автомобiлi, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклi - в застебнутому мотошоломi;

     надавати переважне право для проїзду транспортним засобам iз включеними синiми або червоними проблисковими маячками та спецiальними звуковими сигналами;

     своєчасно сплачувати державний податок з власникiв транспортних засобiв у встановлених законодавством розмiрах;

     надавати переважне право руху пiшоходу, який знаходиться на пiшохiднiй дорiжцi (зебрi). У цьому разi водiй зобов'язаний надати можливiсть пiшоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;

     вживати заходiв щодо збереження чистоти автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв та смуги вiдчуження, у тому числi з боку пасажирiв.

     Надавати транспортний засiб:

     а) працiвникам мiлiцiї та охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осiб, якi потребують невiдкладної медичної допомоги, а водiї вiйськових транспортних засобiв також i посадовим особам Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України;

     б) працiвникам мiлiцiї, а водiї вiйськових транспортних засобiв також i посадовим особам Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених i невiдкладних службових обов'язкiв по затриманню правопорушникiв. При цьому водiй має право на вiдшкодування збиткiв згiдно з чинним законодавством.

     У разi систематичного керування водiєм транспортним засобом в станi алкогольного сп'янiння i нереагування на попередження з боку Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України суд має право вилучити i реалiзувати транспортний засiб з поверненням його власнику встановленої суми.

     Стаття 17. Основнi права i обов'язки пiшохода

     Пiшохiд, тобто особа, яка бере участь у дорожньому русi поза транспортними засобами i не виконує на дорозi будь-яку роботу (до пiшоходiв належать також особи, якi рухаються в iнвалiдних колясках без двигунiв, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, вiзок, дитячу або iнвалiдну коляску), має право:

     на переважне перетинання проїзної частини по позначених пiшохiдних переходах;

     при вiдсутностi в зонi видимостi переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залiзничний переїзд пiд прямим кутом до краю проїзної частини на дiльницi, де вона добре проглядається в обидвi сторони;

     вимагати вiд державних та мiсцевих органiв влади, власникiв автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв створення необхiдних умов для забезпечення безпеки руху;

     Пiшохiд зобов'язаний:

     рухатися по тротуарах, пiшохiдних або велосипедних дорiжках, узбiччях, а в разi їх вiдсутностi - по краю проїзної частини автомобiльної дороги чи вулицi;

     перетинати проїзну частину автомобiльної дороги, вулицi по пiшохiдних переходах, а в разi їх вiдсутностi - на перехрестях по лiнiї тротуарiв i узбiч;

     керуватися сигналами регулювальника та свiтлофора в мiсцях, де дорожнiй рух регулюється;

     не затримуватися i не зупинятися без необхiдностi на проїзнiй частинi автомобiльної дороги, вулицi i залiзничному переїздi;

     не переходити проїзну частину автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пiшохiдними переходами при наявностi роздiльної смуги, а також у мiсцях, де встановленi пiшохiднi чи дорожнi огородження;

     стримуватися вiд переходу проїзної частини при наближеннi транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спецiальним звуковим сигналом;

     не виходити на проїзну частину iз-за нерухомого транспортного засобу або iншої перешкоди, що обмежує видимiсть, не переконавшись у вiдсутностi транспортних засобiв, що наближаються.

     Стаття 18. Основнi обов'язки та права пасажира

     Пасажир, тобто особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним, зобов'язаний:

     здiйснювати посадку в транспортний засiб лише iз спецiального майданчика, а в разi його вiдсутностi - з тротуару чи узбiччя;

     здiйснювати посадку i висадку лише пiсля повного припинення руху транспортного засобу;

     не вiдволiкати увагу водiя вiд керування транспортним засобом;

     пiд час руху на автомобiлi, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклi - в застебнутому мотошоломi.

     Пасажир при користуваннi транспортним засобом має право на:

     безпечне перевезення себе i багажу;

     вiдшкодуваннязаподiяних збиткiв;

     своєчасну i точну iнформацiю про умови i порядок руху.

     Стаття 19. Основнi права i обов'язки велосипедистiв i погоничiв тварин

     Особи, якi керують велосипедами без двигунiв, мають право:

     їздити по спецiальних велосипедних дорiжках, а в разi їх вiдсутностi - по краю проїзної частини дороги, вулицi чи узбiччю.

     Вони зобов'язанi:

     використовувати технiчно справнi та належним чином обладнанi велосипеди;

     не перевозити вантажiв, що заважають керуванню;

     не перевозити пасажирiв, за винятком дiтей вiком до семи рокiв, на спецiально обладнаному сидiннi.

     Погоничi тварин зобов'язанi:

     не залишати тварин на проїзнiй частинi без догляду, не переганяти тварин через залiзничнi колiї та дороги, вулицi поза спецiально вiдведеними мiсцями, а також через проїзну частину в темний час доби i в умовах недостатньої видимостi.

     Вiзки (сани) повиннi бути обладнанi свiтловiдбиваючими пристроями, а

     в темний час доби - i лiхтарями.

     Стаття 20. Навчання рiзних груп населення Правил дорожнього руху

     Уряд Республiки Крим, мiсцевi органи державної виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування керують дiяльнiстю по навчанню рiзних соцiально-вiкових груп населення Правил дорожнього руху.

     Пiдприємства, установи й органiзацiї незалежно вiд форм власностi та господарювання здiйснюють заходи щодо навчання працюючих по найму громадян Правил дорожнього руху.

     Органи освiти забезпечують вивчення Правил дорожнього руху в усiх дошкiльних, середнiх загальноосвiтнiх i вищих навчальних закладах, професiйно-технiчних училищах, а також пiдготовку вiдповiдних спецiалiстiв.

     Прищеплення дiтям навичок безпечної поведiнки на дорогах розпочинається у дошкiльних закладах з пiвторарiчного вiку. Навчання учнiв Правил дорожнього руху проводиться за програмами, що забезпечують отримання посвiдчення на право керування мотоциклом i легковим автомобiлем у перiод навчання у школi, училищi.

     Органи соцiального захисту населення проводять заходи, спрямованi на пiдготовку до безпечного дорожнього руху людей похилого вiку та iнвалiдiв, а також на їх захист пiд час дорожнього руху.

     Навчання населення Правил дорожнього руху здiйснюється згiдно з програмами, затверджуваними вiдповiдними державними органами з безпеки дорожнього руху, за поданням органiв освiти та соцiального захисту населення.

     Навчання громадян Правил дорожнього руху здiйснюється в державних, вiдомчих чи приватних закладах, а також самостiйно. Державнi iспити на отримання права користування транспортними засобами складаються тiльки в органах Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України.

     Органи Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, засоби масової iнформацiї подають допомогу вiдповiдним органам у проведеннi профiлактичних заходiв i в навчаннi рiзних соцiально-вiкових груп населення Правил дорожнього руху.

Роздiл IV
АВТОМОБIЛЬНI ДОРОГИ, ВУЛИЦI

     Стаття 21. Автомобiльнi дороги, вулицi, їх подiл, користування ними

     Автомобiльна дорога, вулиця являє собою частину територiї, в тому числi в населеному пунктi, призначену для руху транспортних засобiв i пiшоходiв, з усiма розмiщеними на нiй спорудами.

     Автомобiльнi дороги, вулицi подiляються на: загального користування, вiдомчi та приватнi.

     Автомобiльнi (позамiськi) дороги загального користування подiляються на дороги державного та мiсцевого значення. Автомобiльнi дороги державного значення подiляються на магiстральнi та iншi.

     У мiстах вулицi та дороги подiляються на магiстральнi вулицi та дороги, дороги та вулицi мiсцевого значення.

     Порядок користування автомобiльними дорогами визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 22. Основнi вимоги щодо проектування автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв

     Органiзацiї та громадяни, якi здiйснюють розробку типових або iндивiдуальних проектiв на будiвництво, реконструкцiю i ремонт автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, зобов'язанi передбачати весь комплекс заходiв, пов'язаних iз забезпеченням безпеки дорожнього руху, екологiчних вимог, з урахуванням специфiчних потреб iнвалiдiв.

     Зменшення капiтальних витрат за рахунок скорочення заходiв, що впливають на безпеку дорожнього руху, забороняється. Проекти на будiвництво, реконструкцiю i ремонт автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв пiдлягають експертизi, погодженню в органах державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм та стандартiв з безпеки дорожнього руху на вiдповiднiсть вимогам правил, нормативiв i стандартiв з безпеки дорожнього руху та екологiчнiй експертизi, а виявленi вiдхилення вiд їх вимог - усуненню.

     Стаття 23. Основнi вимоги щодо будiвництва, реконструкцiї i ремонту автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв

     Усi роботи по будiвництву, реконструкцiї i ремонту автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв повиннi здiйснюватись згiдно з проектами та вимогами правил, нормативiв i стандартiв України з безпеки дорожнього руху.

     У разi виникнення умов, за яких неможливо реалiзувати окремi проектнi рiшення, виконавець робiт зобов'язаний повiдомити про це проектувальника i замовника з метою розробки додаткових заходiв по безпеки дорожнього руху.

     Приймання завершених будiвництвом, реконструкцiєю i ремонтом робiт на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах проводиться за участю органiв державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм та стандартiв з безпеки дорожнього руху пiсля виконання заходiв щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

     Стаття 24. Основнi вимоги до дiяльностi власникiв дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв

     Власники дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв або уповноваженi ними органи несуть вiдповiдальнiсть за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залiзничних переїздах, що знаходяться у їх вiданнi.

     При виконаннi робiт по ремонту i утриманню автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв дорожньо-експлуатацiйнi органiзацiї у першочерговому порядку повиннi здiйснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основi облiку i аналiзу дорожньо-транспортних подiй, результатiв обстежень i огляду автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, i передусiм на аварiйних i небезпечних дiлянках та у мiсцях концентрацiї дорожньо-транспортних подiй.

     Власники дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв або органи, уповноваженi ними здiйснювати експлуатацiйне утримання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, мають право вимагати вiд користувачiв дотримання чинних законодавчих i нормативних актiв стосовно дорожнього руху, правил ремонту i утримання дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв, правил користування дорогами i дорожнiми спорудами та їх охорони.

     Єдинi правила ремонту i утримання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Власники дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, керiвнi працiвники дорожньо-експлуатацiйних органiзацiй несуть вiдповiдальнiсть, в тому числi i кримiнальну, якщо дорожньо-транспортна подiя сталася з їх вини.

     Стаття 25. Обладнання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв об'єктами сервiсу

     Уряд Республiки Крим, мiсцевi органи державної виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування зобов'язанi разом з дорожнiми органами здiйснювати заходи щодо обладнання автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв об'єктами автомобiльного сервiсу згiдно iз затвердженими нормативами проектування, планами будiвництва i генеральними схемами розмiщення таких об'єктiв, з дотриманням екологiчно безпечних умов, а також органiзувати їх роботу з метою максимального задоволення потреб учасникiв дорожнього руху. Автомобiльнi дороги, вулицi та залiзничнi переїзди з iнтенсивним рухом обладнуються засобами аварiйного зв'язку для виклику служб швидкої медичної допомоги, працiвникiв органiв внутрiшнiх справ i дорожньо-експлуатацiйних органiзацiй.

     Стаття 26. Обмеження або заборона дорожнього руху при виконаннi робiт на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах

     При виконаннi робiт в смузi вiдведення автомобiльної дороги, вулицi та залiзничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебiйному руху транспорту i пiшоходiв, органiзацiї, що вiдповiдають за утримання автомобiльної дороги, вулицi та залiзничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основi ордера, який видається вiдповiдним дорожнiм органом, а в мiстах - службою мiсцевого державного органу виконавчої влади та мiсцевого самоврядування. У ордерi викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок iнформування про це учасникiв дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху i строки проведення робiт.

     Порушення цих вимог тягне за собою матерiальну вiдповiдальнiсть органiзацiй, що виконують роботи.

     Обмеження або заборона руху без ордера можливi лише у випадках, пов'язаних iз стихiйними явищами, а також з необхiднiстю виконання аварiйних робiт, про що повiдомляється мiсцевим органам державної виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування i Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України.

     Стаття 26¹. Обмеження або заборона дорожнього руху пiд час проїзду окремих осiб, щодо яких здiйснюється державна охорона

     Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобiв, пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць, автомобiльних дорiг дозволяється пiд час проїзду автомобiльним транспортом Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, а також глав iноземних держав, парламентiв i урядiв, керiвникiв мiжнародних мiжурядових органiзацiй та iноземних делегацiй, якi перебувають в Українi з офiцiйним вiзитом.

     Безпечний та безперешкодний проїзд автомобiльного транспорту з особами, зазначеними в частинi першiй цiєї статтi, забезпечується спецiальними пiдроздiлами Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Управлiння державної охорони України шляхом введення тимчасового обмеження або заборони руху iнших учасникiв дорожнього руху за допомогою регулювання дорожнього руху та з використанням спецiальних автомобiлiв або мотоциклiв з розпiзнавальним пофарбуванням i написами встановленого зразка з увiмкненими спецiальними свiтловими та, за необхiдностi, звуковими сигналами.

     Тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобiв, пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць, автомобiльних дорiг встановлюється не ранiше нiж за десять хвилин до та вiдмiняються не пiзнiше нiж через три хвилини пiсля проїзду осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.

     Пiд час проїзду автомобiльного транспорту з особами, зазначеними в частинi першiй цiєї статтi, дозволяється рух автомобiлiв швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, мiлiцiї, оперативно-рятувальних та iнших аварiйних служб, якi виконують невiдкладнi службовi завдання.

     Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобiв, пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць, автомобiльних дорiг пiд час проїзду автомобiльним транспортом iнших осiб, крiм зазначених у частинi першiй цiєї статтi, забороняється.

     Безперешкодний проїзд офiцiйних делегацiй та осiб, щодо яких здiйснюється супровiд кортежем (ескортом), забезпечується мобiльним загоном мотоциклiв або автомобiлiв.

     Такий супровiд здiйснюється за вiдповiдною технологiєю та в порядку, визначеному Мiнiстерством внутрiшнiх справ України i Управлiнням державної охорони України.

     Стаття 27. Органiзацiя дорожнього руху на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах

     Органiзацiя дорожнього руху здiйснюється спецiалiзованими службами, положення про якi затверджуються вiдповiдними державними органами з безпеки дорожнього руху.

     Органiзацiя дорожнього руху на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах здiйснюється iз застосуванням технiчних засобiв i автоматизованих систем керування дорожнiм рухом, що вiдповiдає вимогам дiючих в Українi стандартiв, на основi погоджених з Державтоiнспекцiєю Мiнiстерства внутрiшнiх справ України проектiв i схем органiзацiї дорожнього руху та затверджених мiсцевими органами державної виконавчої влади у встановленому порядку.

     Змiни в органiзацiї дорожнього руху з метою пiдвищення iнтенсивностi руху транспортних засобiв за рахунок зниження рiвня безпеки дорожнього руху не допускаються.

     При виникненнi загрози безпецi дорожнього руху вiдповiднi посадовi особи Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, дорожнiх i комунальних служб мають право вносити оперативнi змiни в органiзацiю дорожнього руху.

     При виникненнi мiсць концентрацiї дорожньо-транспортних подiй всi заходи щодо лiквiдацiї причин та їх умов виконуються позачергово.

     Стаття 28. Спецiалiзованi служби органiзацiї дорожнього руху

     Заходи щодо органiзацiї дорожнього руху здiйснюються спецiалiзованими службами, положення про якi затверджується вiдповiдними державними органами з безпеки дорожнього руху.

Роздiл V
ТРАНСПОРТНI ЗАСОБИ

     Стаття 29. Допуск транспортних засобiв до участi у дорожньому русi

     До участi у дорожньому русi допускаються транспортнi засоби, конструкцiя i технiчний стан яких вiдповiдають вимогам дiючих в Українi правил, нормативiв i стандартiв, що мають сертифiкат на вiдповiднiсть цим вимогам i пройшли державний технiчний огляд (за винятком транспортних засобiв, що не пiдлягають огляду).

     З метою збереження автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв участь у дорожньому русi транспортних засобiв, ваговi або габаритнi параметри яких перевищують нормативнi, допускається за окремим дозволом в порядку i за плату, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Мiсце переїзду автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв транспортними засобами на гусеничному ходу для виконання сiльськогосподарських робiт встановлюється власником дороги, вулицi та залiзничного переїзду спiльно з Державтоiнспекцiєю Мiнiстерства внутрiшнiх справ України.

     Пересування транспортних засобiв на гусеничному ходу дозволяється тiльки на мiсцевих шляхах без твердого покриття при мiнусовiй температурi атмосферного повiтря.

     Не допускається участь у дорожньому русi транспортних засобiв з правим розташуванням керма.

     Стаття 30. Основнi вимоги щодо виробництва транспортних засобiв

     Конструкцiя транспортних засобiв повинна вiдповiдати вимогам сучасних правил, нормативiв i стандартiв, встановленим рiвням викидiв забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технiчна документацiя має бути узгоджена з вiдповiдними уповноваженими державними органами.

     Перед початком серiйного виробництва транспортних засобiв або їх складових частин проводяться спецiальнi випробування i за їх позитивними наслiдками видається сертифiкат встановленої форми. Сертифiкацiйнi випробування проводяться у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Пiдприємства, установи i органiзацiї незалежно вiд форм власностi та господарювання, а також громадяни-пiдприємцi, якi здiйснюють провадження господарської дiяльностi з виробництва автомобiлiв та автобусiв, повиннi мати вiдповiдну лiцензiю.

     Стаття 31. Основнi вимоги щодо ввезення на територiю України транспортних засобiв

     Транспортнi засоби, їх складовi частини i комплектуючi вироби, що ввозяться на територiю України, пiдлягають перевiрцi на вiдповiднiсть дiючим стандартам або повиннi мати сертифiкат, виданий уповноваженим на це Секретарiатом ЄЕК ООН Адмiнiстративним органом по сертифiкацiї дорожнiх транспортних засобiв.

     Правила ввезення транспортних засобiв на територiю України визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 32. Основнi вимоги щодо переобладнання транспортних засобiв

     Переобладнання транспортних засобiв, тобто змiна типу або марки (моделi), призначення чи параметрiв конструкцiї транспортних засобiв, що перебувають в експлуатацiї, шляхом установки кабiни, кузова чи їх деталей, спецiального обладнання i номерних агрегатiв, не передбачених нормативно-технiчною документацiєю на даний транспортний засiб, повинно вiдповiдати правилам, нормативам i стандартам України.

     Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобiв та їх складових частин або iншої спецiально уповноваженої на це Кабiнетом Мiнiстрiв України органiзацiї переобладнання, що призводить до змiни повної маси i її розподiлу по осях, розмiщення центру ваги, типу двигуна, його ваги i потужностi, колiсної бази чи колiсної формули, системи гальмового i рульового керування та трансмiсiї.

     При переобладнанi п'яти i бiльше транспортних засобiв повиннi виконуватися вимоги статтi 30 цього Закону.

     Переобладнання, що призвело до змiни облiкових даних механiчного транспортного засобу, повинно бути вiдображено у його реєстрацiйних документах.

     Стаття 33. Основнi вимоги щодо технiчного стану транспортних засобiв, що перебувають в експлуатацiї

     Технiчний стан транспортних засобiв, що перебувають в експлуатацiї, у частинi, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має вiдповiдати правилам, нормативам i стандартам, затвердженим у встановленому порядку.

     Обов'язок щодо забезпечення належного технiчного стану транспортних засобiв покладається на їх власникiв або iнших осiб, якi їх експлуатують, згiдно з чинним законодавством.

     Стаття 34. Реєстрацiя та облiк транспортних засобiв

     Державнiй реєстрацiї та облiку пiдлягають призначенi для експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального користування автомобiлi, автобуси, самохiднi машини, сконструйованi на шасi автомобiлiв, мотоцикли всiх типiв, марок i моделей, причепи, напiвпричепи та мотоколяски.

     Державна реєстрацiя i облiк здiйснюються органами Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, а їх порядок установлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Усi iншi механiчнi транспортнi засоби пiдлягають вiдомчiй реєстрацiї та облiку, порядок яких установлюється:

     транспортних засобiв вiйськових частин i об'єднань - вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами, яким пiдпорядковано цi частини i об'єднання;

     великотоннажних автомобiлiв та iнших технологiчних транспортних засобiв незалежно вiд форм власностi, що не пiдлягають експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального користування, - Державним комiтетом України по нагляду за охороною працi;

     трамваїв i тролейбусiв - Державним комiтетом України по житлово-комунальному господарству;

     гоночних i спортивних механiчних транспортних засобiв незалежно вiд власностi - Мiнiстерством України у справах молодi i спорту;

     тракторiв, самохiдних машин, сiльськогосподарської технiки, iнших механiзмiв незалежно вiд форм власностi, що пiдлягають експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального користування, - Мiнiстерством сiльського господарства i продовольства України.

     Власники транспортних засобiв зобов'язанi зареєструвати належнi їм транспортнi засоби протягом десяти дiб пiсля їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змiн у реєстрацiйнi документи.

     За рiшенням Уряду Республiки Крим, мiсцевих органiв державної виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування може провадитися реєстрацiя мопедiв, велосипедiв i гужових вiзкiв (саней).

     Експлуатацiя незареєстрованих транспортних засобiв, а також без державних номерних знакiв встановленого зразка забороняється. У разi експлуатацiї такого транспортного засобу вiн може бути примусово вилучений. Власнику транспортного засобу в цьому випадку повертається його вартiсть iз врахуванням технiчного стану i строку експлуатацiї.

     Стаття 35. Державний технiчний огляд транспортних засобiв

     Механiчнi транспортнi засоби, що беруть участь у дорожньому русi, а також причепи (напiвпричепи) до них пiдлягають обов'язковому державному технiчному огляду в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Механiчнi транспортнi засоби, що не пройшли обов'язковий черговий технiчний огляд, до подальшої експлуатацiї не допускаються.

     Стаття 36. Основнi вимоги щодо технiчного обслуговування i ремонту транспортних засобiв

     Власники транспортних засобiв або особи, якi їх експлуатують, зобов'язанi забезпечувати своєчасне i в повному обсязi проведення робiт по їх технiчному обслуговуванню i ремонту згiдно з нормативами, встановленими виробниками вiдповiдних транспортних засобiв.

     Частину другу статтi 36 виключено

     Уряд Республiки Крим, мiсцевi органи державної виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування повиннi органiзувати роботу i всiляко сприяти створенню мережi служб швидкої технiчної допомоги учасникам дорожнього руху безпосередньо на автомобiльних дорогах, вулицях та залiзничних переїздах.

     Стаття 37. Пiдстави для заборони експлуатацiї транспортних засобiв

     Експлуатацiя транспортних засобiв забороняється з вилученням державних номерних знакiв у разi:

     порушення правил, нормативiв i стандартiв у частинi забезпечення безпеки дорожнього руху пiд час виготовлення транспортних засобiв;

     переобладнання транспортних засобiв з порушенням вимог статтi 32 цього Закону;

     технiчних неполадок, при яких експлуатацiя транспортних засобiв не допускається;

     невiдповiдностi реєстрацiйних даних записам у свiдоцтвi про реєстрацiю (технiчному паспортi, технiчному або реєстрацiйному талонi);

     невiдповiдностi державних номерних знакiв вимогам стандартiв або реєстрацiйним документам;

     вiдсутностi талона про проходження державного технiчного огляду.

     Експлуатацiя транспортних засобiв з метою недопущення небезпечного їх впливу на життя i здоров'я людей або загрози погiршення екологiчної ситуацiї в установленому законодавством порядку може бути обмежена або заборонена в окремiй мiсцевостi, оголошенiй зоною надзвичайної екологiчної ситуацiї.

Роздiл VI
СТАНДАРТИЗАЦIЯ ТА НОРМУВАННЯ ОРГАНIЗАЦIЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 38. Завдання стандартизацiї та нормування дорожнього руху

     Стандартизацiя та нормування дорожнього руху провадяться з метою встановлення обов'язкових норм, правил, вимог щодо органiзацiї та безпеки дорожнього руху.

     Стаття 39. Стандарти дорожнього руху

     Державнi стандарти дорожнього руху визначають поняття i термiни, методи здiйснення контролю за станом органiзацiї дорожнього руху, вимоги щодо запобiгання шкiдливому впливу транспорту на здоров'я людини та навколишнє природне середовище, iншi питання, пов'язанi з дорожнiм рухом. Стандарти дорожнього руху розробляються та вводяться в дiю в порядку, що встановлюється законодавством України.

     Стаття 40. Нормативи дорожнього руху

     Нормативи дорожнього руху повиннi вiдповiдати вимогам безпеки, економiчностi та комфортностi дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

     У разi необхiдностi для деяких категорiй дорiг i вулиць можуть, залежно вiд їх функцiонального призначення, встановлюватися окремi нормативи. Нормативи розробляються, вводяться i контролюються мiнiстерствами, вiдомствами i пiдприємствами України та iншими уповноваженими органами вiдповiдно до чинного законодавства України.

     Стаття 41. Правила дорожнього руху

     В Українi встановлено правостороннiй рух транспортних засобiв.

     Порядок початку руху, змiни руху за напрямком, розташування транспортних засобiв i пiшоходiв, вибору швидкостi руху та дистанцiї, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пiшохiдних переходiв i залiзничних переїздiв, зупинок транспортних засобiв загального користування, користування зовнiшнiми свiтловими приладами, правила пересування пiшоходiв, проїзд велосипедистiв, а також питання органiзацiї руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл VII
ПЛАНУВАННЯ ТА ФIНАНСУВАННЯ ЗАХОДIВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 42. Загальнi положення єдиної системи облiку показникiв дорожнього руху i його безпеки

     Частину першу статтi 42 виключено

     Частину другу статтi 42 виключено

     Уряд Республiки Крим, обласнi органи державної виконавчої влади i мiст республiканського пiдпорядкування можуть розширити перелiк статистичних показникiв, якщо це необхiдно для прийняття рiшень в межах компетенцiї, наданої цим Законом.

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи державної виконавчої влади та об'єднання не вправi запроваджувати звiтнiсть, не передбачену єдиною системою державного облiку показникiв дорожнього руху i його безпеки.

     Стаття 43. Планування заходiв щодо забезпечення безпеки дорожнього руху

     Державними, республiканськими i мiсцевими органами влади та управлiння розробляються, затверджуються i реалiзуються державнi, республiканськi, обласнi, мiськi та районнi програми забезпечення безпеки дорожнього руху. Розробка їх здiйснюється на основi рацiонального поєднання територiального та галузевого планування, формування взаємопов'язаних збалансованих показникiв з урахуванням соцiально-економiчних i екологiчних умов конкретного регiону, рiвня розвитку дорожньої мережi, стану аварiйностi та iнших показникiв єдиної системи державного облiку дорожнього руху.

     Програма забезпечення безпеки дорожнього руху повинна включати:

     аналiз стану безпеки дорожнього руху та прогноз на певний перiод;

     конкретнi обгрунтованi цiлi;

     заходи, реалiзацiя яких дозволить досягти намiчених цiлей;

     вартiсть програми та джерела її фiнансування;

     форми i перiодичнiсть контролю за виконанням програми.

     Стаття 44. Фiнансування заходiв щодо забезпечення безпеки дорожнього руху

     Фiнансування заходiв, передбачених програмами, а також iнших заходiв щодо забезпечення безпеки дорожнього руху здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету, вiдрахувань мiнiстерств, iнших центральних органiв державної виконавчої влади та об'єднань, мiсцевих бюджетiв, позабюджетних коштiв i фондiв.

Роздiл VIII
МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 45. Медичний огляд i переогляд кандидатiв у водiї i водiїв транспортних засобiв

     Медичний огляд проводиться з метою визначення здатностi кандидатiв у водiї i водiїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попереднi, перiодичнi, щозмiннi передрейсовi i пiслярейсовi огляди, а також позачерговi огляди, зумовленi необхiднiстю. Перiодичнiсть оглядiв, порядок їх проведення i направлення водiїв на позачерговi огляди визначаються Мiнiстерством охорони здоров'я України i затверджуються вiдповiдним державним органом з безпеки дорожнього руху.

     Стаття 46. Обов'язки адмiнiстрацiї пiдприємств, установ i органiзацiй щодо охорони здоров'я i контролю за умовами працi водiїв транспортних засобiв

     Адмiнiстрацiя пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та господарювання, до штатiв яких входять водiї, зобов'язана:

     органiзовувати обов'язкове страхування кожного водiя на випадок нещасної подiї;

     органiзовувати роботу водiїв згiдно з чинним законодавством, режимом працi i вiдпочинку;

     запроваджувати заходи, спрямованi на зниження напруженостi працi i втомлюваностi водiїв;

     органiзовувати харчування водiїв у робочий час;

     забезпечувати водiїв санiтарно-побутовими примiщеннями i обладнанням, а також примiщеннями для здiйснення лiкувально-профiлактичних заходiв;

     органiзовувати з участю мiсцевих органiв охорони здоров'я роботу з водiями по вдосконаленню навичок подання першої медичної допомоги.

     Для медичного контролю обслуговування водiїв та їх оздоровлення пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi та господарювання при чисельностi водiїв 100 i бiльше чоловiк створюються вiдомчi спецiалiзованi медичнi, фельдшерськi та оздоровчi пункти, медико-санiтарнi частини, полiклiнiчнi вiддiлення та заклади охорони здоров'я, а при чисельностi водiїв менше 100 чоловiк - з територiальними медичними закладами укладаються договори на їх медичне обслуговування.

     Контроль за умовами працi водiїв, виконанням вимог органiв державного нагляду, мiжвiдомчого i вiдомчого контролю для усунення порушень дiючих правил по охоронi працi i стандартiв безпеки працi на робочих мiсцях водiїв здiйснюють вiдповiднi служби мiнiстерств, вiдомств, концернiв, корпорацiй та iнших об'єднань, первиннi профспiлковi органiзацiї, а також органи санiтарно-епiдемiологiчної служби.

     Стаття 47. Органiзацiя подання медичної допомоги потерпiлим у дорожньо-транспортних подiях

     Для забезпечення подання допомоги потерпiлим внаслiдок дорожньо-транспортних подiй мiсцевi органи охорони здоров'я за погодженням з органами Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України закрiплюють за конкретними ланками автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв лiкувальнi заклади, в яких є вiдповiднi фахiвцi, вiддiлення або палати, що мають можливiсть цiлодобового прийому, обстеження i лiкування потерпiлих.

     На дiлянках дорiг, вулиць та залiзничних переїздах встановлюються вiдповiднi дорожнi знаки з iнформацiєю про найближчу лiкарню, напрямок руху та вiдстань до неї, номер телефону.

     Iншi медичнi заклади, що знаходяться в безпосереднiй близькостi вiд автомобiльних дорiг, вулиць та залiзничних переїздiв, повиннi бути забезпеченi необхiдним медичним обладнанням згiдно з перелiком, затверджуваним Мiнiстерством охорони здоров'я України, i позначенi дорожнiм знаком "Пункт першої медичної допомоги".

     Вказанi лiкарнi i лiкувально-профiлактичнi заклади повиннi бути обладнанi засобами зв'язку. На магiстральних автомобiльних дорогах закрiпленi лiкарнi i станцiї швидкої допомоги забезпечуються також системою сигнально-викличного зв'язку.

     Стаття 48. Медична пiдготовка водiїв i посадових осiб органiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України

     Водiї транспортних засобiв, вiдповiднi посадовi особи органiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України зобов'язанi володiти практичними навичками подання першої медичної допомоги потерпiлим внаслiдок дорожньо-транспортних подiй, перiодично проходити вiдповiдну пiдготовку за програмами, що затверджуються Мiнiстерством охорони здоров'я України.

     Водiї зобов'язанi стежити за наявнiстю на транспортних засобах спецiальних медичних аптечок, їх укомплектуванням.

     Посадовi особи Державтоiнспекцiї Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, вiйськової iнспекцiї безпеки дорожнього руху Вiйськової служби правопорядку у Збройних Силах України, якi здiйснюють безпосереднiй нагляд за дорожнiм рухом, зобов'язанi стежити за укомплектуванням закрiплених за ними патрульних автомобiлiв i примiщень стацiонарних постiв медичним майном i медикаментами для подання першої медичної допомоги потерпiлим внаслiдок дорожньо-транспортних подiй згiдно з перелiком, що встановлюється Мiнiстерством охорони здоров'я України.

Роздiл IX
ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

     Стаття 49. Охорона навколишнього природного середовища

     Мiнiстерства, iншi центральнi органи державної виконавчої влади та об'єднання, що здiйснюють проектування, виробництво та експлуатацiю механiчних транспортних засобiв, зобов'язанi вживати заходiв щодо запобiгання та зменшення викидiв вказаними засобами забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму i вiбрацiї.

     Не допускається виробництво та експлуатацiя автотранспортних засобiв, у викидах яких вмiст забруднюючих речовин перевищує встановленi нормативи.

     Керiвники транспортних органiзацiй, власники автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переїздiв та транспортних засобiв несуть персональну вiдповiдальнiсть за додержання гранично допустимих нормативiв викидiв i скидiв забруднюючих речовин i гранично допустимих рiвнiв фiзичних впливiв на навколишнє природне середовище, встановлених для вiдповiдного типу транспорту.

     Пiдприємства, що виготовляють пальне, повиннi дотримувати державних стандартiв щодо якостi палива i мастильних матерiалiв.

     У разi виготовлення неякiсного палива пiдприємство притягається до вiдповiдальностi у виглядi штрафу.

     З метою запобiгання забрудненню грунту вiдпрацьованими нафтопродуктами автопiдприємства повиннi бути забезпеченi спецiальними мiсткостями для їх зберiгання.

     Стаття 50. Проектнi та науковi розробки

     Пiдприємства, установи i органiзацiї, що розробляють перспективнi програми, комплекснi схеми та проекти органiзацiї дорожнього руху, а також здiйснюють цi розробки, повиннi передбачати в них заходи, спрямованi на запобiгання та зменшення викидiв i скидiв забруднюючих речовин у навколишнє середовище, а також шуму i вiбрацiї.

Роздiл X
КОНТРОЛЬ У СФЕРI ДОРОЖНЬОГО РУХУ

     Стаття 51. Завдання контролю у сферi дорожнього руху

     Контроль у сферi дорожнього руху спрямований на забезпечення дотримання мiнiстерствами, iншими центральними органами державної виконавчої влади та об'єднаннями, а також громадянами вимог законодавства України про дорожнiй рух.

     Стаття 52. Органи, що здiйснюють контроль у сферi дорожнього руху

     Контроль у сферi дорожнього руху здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, органами законодавчої та виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, вiдповiдним державним органом з безпеки дорожнього руху i його мiсцевими органами, Державтоiнспекцiєю Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, iншими спецiально уповноваженими на це державними органами (державний контроль), а також мiнiстерствами, iншими центральними органами державної виконавчої влади та об'єднаннями (вiдомчий контроль).

Роздiл XI
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДОРОЖНIЙ РУХ

     Стаття 53. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про дорожнiй рух

     Юридичнi та фiзичнi особи, виннi в порушеннi законодавства про дорожнiй рух, вiдповiдних правил, нормативiв i стандартiв, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з законодавством України.

Роздiл XII
МIЖНАРОДНI УГОДИ

     Стаття 54. Мiжнароднi угоди

     Якщо мiжнародною угодою України встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстяться у законодавствi України про дорожнiй рух, то застосовуються правила мiжнародної угоди.

м. Київ
30 червня 1993 року
N 3353-XII